АНОНС: У Києві презентують книгу про кримськотатарську боротьбу за повернення додому

7 червня в Києві відбудеться презентація нової книжки кримськотатарського історика Гульнари Бекірової "Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії".

Крім авторського тексту, який розповідає про багаторічний героїчний опiр кримськотатарського народу радянській репресивній системі, в книзі представлені рідкісні архівні документи, а також унікальна фотодобірка — 107 фотографій з історії депортації і кримськотатарського національного руху.

Передмову до книги написав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, а післямову про події новітньої історії — голова Меджлісу кримськотатарського народу та Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров.

"Депортація стала не лише трагедією кримськотатарського народу та національних меншин, вигнаних із території півострова, – тих, хто не "вписувавсь" у сталінську концепцію національної безпеки та становив "політично небажаний елемент", — пише в своїй книжці Гульнара Бекірова.

Спільно з авторкою участь в обговорені візьмуть:

- експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер;
- історик-кримознавець, координатор ГО "Кримська гуманітарна платформа" Андрій Іванець;
- голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров;

Модеруватиме зустріч Андрій Мокроусов (Критика).

Фото: islam.in.ua

Середу, 7 червня, о 18.00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська 10).

Організатори: Видавництво "Критика", Інститут Критики і Центр польських та європейських студій НаУКМА.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.