АНОНС: Презентація спогадів діячки ОУН Марії Савчин "Тисяча доріг"

15 червня, запрошуємо на презентацію нового видання спогадів Марії Савчин "Тисяча доріг" від видавництва "Смолоскип".

У презентації візьме участь автор передмови до нового видання книжки - Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Також про роботу над виданням розкаже директор видавництва "Смолоскип", літературознавець та літературний критик Ростислав Семків. А уривки з твору зачитають молоді українські поетки.

 

Марія Савчин ("Марічка") з 1944 до 1953 років перебувала в підпіллі. Будучи дружиною Василя Галаси ("Орлана"), заступника Провідника ОУН Закерзонського краю, а з 1949 року — провідника ОУН Волині й Полісся, вона зустрічалася з багатьма повстанцями, виконувала відповідальні доручення, не раз опинялася в трагічних ситуаціях, коли вирішувалася не тільки її доля, а й доля товаришів по боротьбі.

Про бачене та пережите "Марічка" розповіла у своїх мемуарах, прагнучи максимально правдиво зобразити життя та боротьбу ОУН і УПА зсередини.

"Я почувала, — писала вона, — що доля недаремно привела мене, останнього живого свідка, у вільний світ. Вона наклала на мене важкий обов’язок — зберегти пам’ять про нашу визвольну боротьбу, особливо в кінцевий її період. Я мала все розказати й, більше того, — записати".

На презентації книгу можна буде придбати за ціною видавця - 100 грн.

Четвер, 15 червня, 18.30

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Організатори: видавництво "Смолоскип" і Національний музей історії України.

Вхід до музею на презентацію - 10 грн. Прохання попередньо зареєструватися за формою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.