Спецпроект

Польські націоналісти хочуть відновити хрест на могилі УПА у спотвореному вигляді

Металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА в селі Грушовичі поблизу Перемишля, встановлять знову. Це зроблять ті ж самі люди, які знесли український монумент, але тепер хрест матиме інше значення.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на польський сайт новин Nowiny24.pl.  5 липня портал повідомив, що ініціатори демонтажу пам’ятника тепер мають намір встановити хрест, який залишився від нього.

"Під час демонтажу хрест зазнав ушкоджень. Каміння, які падали пошкодили його. Хрест був відновлений і матиме нову функцію, яка поєднуватиме поляків і українців", - йдеться у повідомленні.

"Маємо намір повернути хрестові належний вигляд і відповідну роль. Хрест був відновлений. Він буде присвячений українцям, які не боялись рятувати поляків у 1944-43 роках від загибелі від рук УПА", - заявив Марек Кульпа.

Хрест встановлять на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього вже подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище.

Досі на хресті не було жодного напису. Однак тепер поляки мають намір встановити на ньому табличку із згаданим вище написом про українців, які нібито "рятували поляків від загибелі від рук УПА". Автором цього напису є відома польська дослідниця Волинської трагедії Ева Семашко.

"У момент, коли найважливіший символ християнства був вжитий для легітимізації злочинців з УПА у нелегальному увіковіченні, треба сказати, що це була то ганебна ситуація", - каже Марек Кульпа, який також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі.

Комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

Об'єднання українців Польщі заявило про свій протест з приводу демонтажу пам'ятника на кладовищі в Грушовичах. Організація назвала подію "черговою антиукраїнською провокацією".

Нагадаємо, 26 квітня, на місцевому кладовищі у селі Грушовичі поблизу Перемишля за підтримки місцевої влади демонтували пам’ятник воякам УПА, які загинули у боях в околицях Перемишля.

Роботи з демонтажу очолив президент ультраправого Руху народового у Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа. Монумент був зведений у 1994 році, але згодом поляки вирішили, що він встановлений незаконно і має бути знесений.

Також поляки вважають, що на місці, де раніше стояв пам'ятник не було поховань. Натомість ініціатори встановлення монументу заявляли, що у цьому місці поховано від 6 до 12 вояків УПА.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.