Спецпроект

Польські націоналісти хочуть відновити хрест на могилі УПА у спотвореному вигляді

Металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА в селі Грушовичі поблизу Перемишля, встановлять знову. Це зроблять ті ж самі люди, які знесли український монумент, але тепер хрест матиме інше значення.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на польський сайт новин Nowiny24.pl.  5 липня портал повідомив, що ініціатори демонтажу пам’ятника тепер мають намір встановити хрест, який залишився від нього.

"Під час демонтажу хрест зазнав ушкоджень. Каміння, які падали пошкодили його. Хрест був відновлений і матиме нову функцію, яка поєднуватиме поляків і українців", - йдеться у повідомленні.

"Маємо намір повернути хрестові належний вигляд і відповідну роль. Хрест був відновлений. Він буде присвячений українцям, які не боялись рятувати поляків у 1944-43 роках від загибелі від рук УПА", - заявив Марек Кульпа.

Хрест встановлять на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього вже подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище.

Досі на хресті не було жодного напису. Однак тепер поляки мають намір встановити на ньому табличку із згаданим вище написом про українців, які нібито "рятували поляків від загибелі від рук УПА". Автором цього напису є відома польська дослідниця Волинської трагедії Ева Семашко.

"У момент, коли найважливіший символ християнства був вжитий для легітимізації злочинців з УПА у нелегальному увіковіченні, треба сказати, що це була то ганебна ситуація", - каже Марек Кульпа, який також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі.

Комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

Об'єднання українців Польщі заявило про свій протест з приводу демонтажу пам'ятника на кладовищі в Грушовичах. Організація назвала подію "черговою антиукраїнською провокацією".

Нагадаємо, 26 квітня, на місцевому кладовищі у селі Грушовичі поблизу Перемишля за підтримки місцевої влади демонтували пам’ятник воякам УПА, які загинули у боях в околицях Перемишля.

Роботи з демонтажу очолив президент ультраправого Руху народового у Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа. Монумент був зведений у 1994 році, але згодом поляки вирішили, що він встановлений незаконно і має бути знесений.

Також поляки вважають, що на місці, де раніше стояв пам'ятник не було поховань. Натомість ініціатори встановлення монументу заявляли, що у цьому місці поховано від 6 до 12 вояків УПА.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.