Аварійні частини Монумента Слави у Львові збираються демонтувати

У понеділок, 10 липня, за розпорядженням Львівської міської ради демонтували аварійні частини Монумента Слави у Львові.

Про це повідомиляють "Варіанти" з посиланням прес-службу Львівської міської ради.

За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка, комісія вирішила огородити найбільш критичну частину пам’ятника та розробити з фахівцями з НУ "Львівська Політехніка" проект першочергових протиаварійних робіт, які можуть включати ряд демонтажних робіт.

Також він додав, що 14 липня на виконавчому комітеті міської ради планують прийняти рішення щодо замовника робіт із демонтажу пам'ятника.

Нагадаємо, на сесії Львівської міськради наприкінці квітня цього року представники Української галицької партії заявили, що якщо протягом двох тижнів у Львові не демонтують "символи комуністичного режиму", зі Садовим судитимуться через бездіяльність.

Відтак у травні міський голова Львова Андрій Садовий підписав розпорядження про створення робочої групи, яка має зайнятися демонтажем Монумента Слави у Львові.

Чиновники зверталися з приводу демонтажу пам'ятника до Українського інституту національної пам’яті, який вказав, що Монумент Слави у Львові не підлягає обов'язковому демонтажу, оскільки є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а отже не є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.