Аварійні частини Монумента Слави у Львові збираються демонтувати

У понеділок, 10 липня, за розпорядженням Львівської міської ради демонтували аварійні частини Монумента Слави у Львові.

Про це повідомиляють "Варіанти" з посиланням прес-службу Львівської міської ради.

За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка, комісія вирішила огородити найбільш критичну частину пам’ятника та розробити з фахівцями з НУ "Львівська Політехніка" проект першочергових протиаварійних робіт, які можуть включати ряд демонтажних робіт.

Також він додав, що 14 липня на виконавчому комітеті міської ради планують прийняти рішення щодо замовника робіт із демонтажу пам'ятника.

Нагадаємо, на сесії Львівської міськради наприкінці квітня цього року представники Української галицької партії заявили, що якщо протягом двох тижнів у Львові не демонтують "символи комуністичного режиму", зі Садовим судитимуться через бездіяльність.

Відтак у травні міський голова Львова Андрій Садовий підписав розпорядження про створення робочої групи, яка має зайнятися демонтажем Монумента Слави у Львові.

Чиновники зверталися з приводу демонтажу пам'ятника до Українського інституту національної пам’яті, який вказав, що Монумент Слави у Львові не підлягає обов'язковому демонтажу, оскільки є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а отже не є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.