Ізраїль узаконив відзначення Дня перемоги 9 травня

Ізраїльський Кнессет ухвалив закон про ввідзначення Дня перемоги над нацизмом 9 травня на державному рівні.

Про це повідомляє Front News International.

"У законопроекті сказано, що 9 травня святкуватимуть перемогу Союзників над нацистською Німеччиною. В армії та школах буде виділено години для вивчення теми перемоги над нацистами", – йдеться в повідомленні прес-службі Кнессету.

За словами одного з авторів закону, депутата Одеда Форера, закон виражає повагу до ветеранів армій Антигітлерівської коаліції за виконання їх громадянського обов’язку у своїх країнах.

Законодавчу ініцативу партії "Наш дім – Ізраїль", до якої належить і депутат Форер, підтримали одноголосно – 53 голоси "за".

"Сьогодні дуже важливий для мене день. Тепер ми можемо бути певні: пам’ять про перемогу над нацизмом, про подвиг євреїв, які билися на фронтах Другої світової війни, не буде втрачено назавжди. Для ветеранів, у тому числі тих, які живуть в Ізраїлі, ця дата – 9 травня має символічне значення. Нашим моральним обов’язком є віддати їм честь за спасіння людства від нацизму та увіковічити пам’ять про велику перемогу, яка для вреїв та Ізраїлю має особливе значення", – цитує Одеда Форера сайт newsru.co.il.

Нагадаємо, що в більшості країн Європи прийнято відзначати День перемоги над нацизмом (його ще називають Днем закінчення війни в Європі або Днем пам'яті та примирення) 8 травня. Святкування річниці цієї події 9 травня притаманне пострадянським країнам

Україна з 2015 року відзначає два свята: День пам'яті та примирення 8 травня та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.