Польща хоче від Німеччини компенсацій за Другу світову війну

Польська влада розмірковує над вимогою до Німеччини виплатити репарації у зв’язку зі втратами Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на Associated Press.

Таку можливість вивчає комісія польського парламенту. За словами депутата керівної партії "Право і справедливість" Аркадіуша Муларчика, рішення може бути схвалене до 11 серпня.

Цим питанням польські парламентарі зайнялись після того, як лідер "Права і справедливості" Ярослав Качинський заявив, що Польща готується до "історичного контрнаступу".

"Йдеться про величезні суми, а також про той факт, що Німеччина багато років відмовлялася нести відповідальність за Другу світову війну", – заявив він минулого тижня.

У ці дні в Польщі згадують Варшавське повстання 1944 року, в результаті якого загинули 200 тис. поляків. Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив, що німці повинні "заплатити за ті жахливі збитки, яких було завдано польському народу".

Німеччина виплатила мільярди євро компенсацій за злочини нацизму. Здебільшого – євреям, яким удалося вижити. Польща під тиском СРСР у 50-ті роки відмовилась від вимоги таких компенсацій.

Мацеревич заявив, що тогочасна Польща була "маріонеткою Радянського Союзу", відтак її рішення не є легальним.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.