Збройні сили України переймають традиції Армії УНР та ОУН

У Збройних силах України запроваджують традиції спадкоємності з Армією Української Народної Республіки та ОУН.

Це випливає з репетиції параду до Дня Незалежності України, яка пройшла 4 серпня, передають "Тексти".

Під час параду пронесуть бойовий прапор 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Цей стяг передав Національній гвардії України в 1992 році племінник Симона Петлюри, хорунжий Степан Скрипник (він же патріарх Мстислав), який служив у цій дивізії.

Нині прапор зберігається в Національному військово-історичному музеї України в Києві 

Своє почесне найменування дивізія, що брала участь у всіх найбільших військових операціях 1919-1920 років, одержала за стійкість у боях із Червоною армією за Вапнярку і Жмеринку влітку 1919 року.

Так само на параді можна буде побачити бойовий прапор 1-го українського козацького полку ім. Богдана Хмельницького - першої національної української військової частини на Наддніпрянській Україні у ХХ ст.

 Богданівський прапор на параді в Києві в червні 1917 року

Війська маршируватимуть Хрещатиком під акомпанемент "Маршу українського війська" - варіанту "Маршу українських націоналістів" ("Зродились ми великої години"), видозміненого Олегом Скрипкою.


До того ж, на параді зіграють​ марш, написаний композитором Миколою Лисенком, який використовувала Армія Української Народної Республіки.

З'єднання Збройних сил одержать найменування на честь історичних українських формувань і військових діячів. 72-га окрема механізована бригада (омбр) стане імені Чорних запорожців - найкращого полку кінноти Армії УНР; 24-та омбр отримає ім'я короля Данила Галицького.

Відомо також про плани надати частинам імена полковника Армії УНР та засновника й провідника ОУН Євгена Коновальця та гетьмана Івана Виговського, який на чолі козацького війська розгромив московитів під Конотопом у 1659 році.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.