Померла перша жінка-математик — лауреат найвищої наукової нагороди США

8 серпня в Нью-Йорку в віці 94 роки померла Кейтлін С. Моравец — перша жінка-математик, яка здобула Національну медаль науки США.

Її досягнення в царині математики дістали повсюдне практичне застосування та відкрили професію для багатьох інших жінок, пише "Вашингтон Пост".

Доктор Моравец досягла вершин кар’єри математики в часи, коли мало хто з жінок мав можливість навчатися математики чи працювати в цій галузі.

Майже вся її кар’єра минула в Університеті Нью-Йорка, де вона певний час посідала посаду директора Курантівського інституту математичних наук.

Кетлін Сінг (за чоловіком — Моравец) народилася 5 травня 1923 року в Торонто (Канада) в родині відомого викладача Торонтського університету ірландського походження Джона Лінгтона Сінга. Її мати теж вивчала математику, тож обоє батьків заохочували інтелектуальні та професійні амбіції Кетлін.

 Кетлін Моравец і Гарольд Гред у коледжі Нью-Йоркського університету, 1964 рік. Фото: New York University 

У 1945 році Кейтлін здобула ступінь бакалавра в Університеті Торонто,  магістерський ступінь — у 1946 році Массачусетському технологічному інституті. Ступінь доктора філософії в галузі математики вона здобула знову ж у Нью-Йоркському університеті в 1951 році.

Шукаючи роботу, вона "лише хотіла того, що було доступне для чоловіків", як вона одного разу сказала виданню USA Today. За її словами, Курантівський інститут підтримав її кар’єру, давши підвищення, коли в неї була перша дитина, завдяки чому вона мала змогу платити за дитячий садок, коли повернулася до праці.

Влаштувавшись у 1950-х, вона швидко стала відомою завдяки дослідженням навколозвукового потоку, тобто поведінки повітря під час досягнення об’єктом, як от літак, швидкості звуку.

Це було справою першочергового інтересу для інженерів військової авіації, які намагалися розробити такі крила літака, які б могли згладжувати ударні хвилі, що утворюються, коли повітря навколо літака проходить звуковий бар’єр.

Теорема д-ра Моравец показала, що, попри сподівання інженерів, протиударна конструкція "можлива в теорії, але неможлива на практиці", — повідомив в інтерв’ю професор математики Університету м. Нью-Йорка Роберт В. Кон.

Відтак інженери сконцентрувалися на зменшенні впливу ударних хвиль замість намагатися зовсім його уникнути.

Д-р Моравец також відзначили за її працю, яка пояснювала розсіювання звукових, світлових, водних і гравітаційних хвиль від зіткнення об перешкоди. Концепція "нерівності Моравец", як її називають, "досі використовується для вирішення широкого спектру практичних завдань", — каже професор математики Університету м. Нью-Йорка Дін Янг.  

У 1998 році д-ра Моравец нагородили Національною медаллю науки за академічні досягнення, які "стали можливими завдяки її лідерським якостям та натхненню, розсудливості й далекоглядності, знанням та великодушності щодо колег та співробітників".

Також д-р Моравец була членом ради Принстонського університету та Фонду Альфреда П. Слоуна, а також президентом Американського математичного товариства, яке відзначило її нагородою за професійні досягнення в житті. 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.