Викрали барельєф Яворницького з Меморіального будинку-музею в Дніпрі. ФОТО

У ніч із 28 на 29 серпня з будівлі Меморіального будинку-музею академіка Д. І. Яворницького в м. Дніпрі викрали барельєф видатного дослідника козаччини.

Повідомлення про це розміщено на сторінці будинку-музею у "Фейсбуці".

Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

Зловмисники демонтували бронзову дошку-барельєф Дмитрові Яворницькому завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг.

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

"Зрозуміло, що зробити це могла не одна й навіть не дві людини. Дошка висіла на  висоті 2 м над землею, тож, очевидно, що вандали заздалегідь готувалися", — повідомила "Історичній правді" завідувач Меморіального будинку-музею Яна Тимошенко.

Попри те, що музей має цілодобову охорону поліції та систему сигналізації, зовнішній периметр садиби до неї не під’єднаний, а нічне патрулювання посадовою інструкцією не передбачене. Завдяки цьому вандали й змогли скоїти крадіжку. 

"Це не перша така подія за останній час. На жаль, наша культурна спадщина нищиться людьми, які сприймають її як просто метал, який можна здати на брухт", — коментує Яна Тимошенко.

Так виглядає стіна, де розташовувався барельєф, зараз.

Барельєф авторства В’ячеслава Юрченка було встановлено в середині 1980-х років.

Поліція поки лише зафіксувала злочин та збирає всі подробиці.

Адміністрація Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького звертається до всіх небайдужих по допомогу в пошуках унікального барельєфу.

Якщо ви бачили або ж чули щось підозріле, знаходячись на території парку ім. Т. Шевченка або поряд із будівлею Соборної ради чи Аграрно-економічного університету, просимо вас повідомити про це поліцію (тел. 0562 465 002) або співробітників музею (тел. 0562 472 761; 050 05 48 155).

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.