Книгу професора Гарварду про вбивство Бандери видадуть українською

Видавництво "Клуб сімейного дозвілля" анонсує презентацію на Форумі видавців у Львові книги Серігя Плохія "Убивство у Мюнхені. По червоному сліду"

Новий твір Сергія Плохія засновано на архівних матеріалах та протоколах суду, пише ГалІнфо. Він розповідає про одного із найвідоміших агентів КГБ, вбивцю Степана Бандери і Лева Ребета, Богдана Сташинського.

Детально і вичерпно описані день, коли був убитий провідник ОУН, і слідство, що велося після події. Автор пропонує новий погляд на долю Сташинського, чия історія є головною у цьому творі.

Фото: Клуб сімейного дозвілля

Це драма людини, яку держава змусила зрадити власну сім’ю, народ, навчила убивати співвітчизників. Переконавши себе в тому, що служить вищій меті, Сташинський піднявся на вершину кілерської ієрархії, здобув визнання на найвищому рівні, але повстав проти держави, яка контролювала його все життя.

"Убивство у Мюнхені" — це класична розповідь про холодну війну, ретельно обґрунтована документами і майстерно викладена професором Плохієм. Тут є все — цигарковий дим, високі ставки, спеціальна зброя. Серед літератури про шпіонаж XX ст. Ця книга має стояти на горішній полиці", переконаний Марк Ріблінг, автор книги "Church of Spies.The Pope's Secret War Against Hitler" ("Церква шпигунів. Таємна війна Папи Римського проти Гітлера").

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу. Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання "Брама Європи", а також книжки "Остання імперія", відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

Більше про книгу можна дізнатися за посиланням.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.