Анджей Дуда нагородив українців за порятунок поляків в XX столітті

Президент Польщі Анджей Дуда у середу у президентському палаці нагородив медаллю Virtus et Fraternitas (мужність і братерство – лат.) дев’ятьох осіб з України, Чехії, Румунії, Словаччини та Угорщини за “героїчні дії у наданні допомоги полякам, які стали жертвами тоталітарних режимів XX століття”.

Зокрема, президент нагородив посмертно подружжя Петра і Марії Базелюк, а також Петра Грудзевича, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Коли світ людей, які живуть у цій частині Європи, зіткнувся з двома страшними тоталітаризмами – німецьким нацистським і радянським сталінським – а також з ворожими людині ідеологіями, попри усілякі побоювання, попри часом раціональність, яка підказувала сховатися і не робити жодних жестів, адже так буде безпечніше, були такі, які могли простягнути руку до іншої людини", - підкреслив Дуда.

Він подякував особам, які особисто прибули до президентського палацу й отримати нагороди за свої добрі та геройські вчинки та прояв людяності.

Петро Грудзевич з села Детятин Івано-Франківської області отримав медаль за те, що в 1986 році він не послухав радянських функціонерів, які вимагали від нього, аби він спиляв хрест на могилі майже 100 солдатів Війська польського, які загинули в 1920 році у бою з більшовиками.

Пан Грудзевич розповів, що він тоді працював водієм у колгоспі й отримав наказ спиляти і викинути хрест. Він відмовився це зробити, керуючись християнськими цінностями та пам'яттю про полеглих. За його словами, його сім'я зазнала переслідувань, але він не вважає, що зробив щось особливе і на його місці усі зробили б так само.

Водночас подружжя Петра і Марії Базелюк нагороджено посмертно за те, що вони під час війни переховували на Волині родину поляків Слоєвських із Гути Степанської


Довідково. Медаль Virtus et Fraternitas була заснована в листопаді 2017 року. Президент Польщі нагороджує нею, за рекомендацією директора Інституту Пілецького, осіб у знак вшанування пам'яті та подяки тим, хто надав допомогу громадянам Польщі у період з листопада 1917 року по липень 1990 року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".