Анджей Дуда нагородив українців за порятунок поляків в XX столітті

Президент Польщі Анджей Дуда у середу у президентському палаці нагородив медаллю Virtus et Fraternitas (мужність і братерство – лат.) дев’ятьох осіб з України, Чехії, Румунії, Словаччини та Угорщини за “героїчні дії у наданні допомоги полякам, які стали жертвами тоталітарних режимів XX століття”.

Зокрема, президент нагородив посмертно подружжя Петра і Марії Базелюк, а також Петра Грудзевича, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Коли світ людей, які живуть у цій частині Європи, зіткнувся з двома страшними тоталітаризмами – німецьким нацистським і радянським сталінським – а також з ворожими людині ідеологіями, попри усілякі побоювання, попри часом раціональність, яка підказувала сховатися і не робити жодних жестів, адже так буде безпечніше, були такі, які могли простягнути руку до іншої людини", - підкреслив Дуда.

Він подякував особам, які особисто прибули до президентського палацу й отримати нагороди за свої добрі та геройські вчинки та прояв людяності.

Петро Грудзевич з села Детятин Івано-Франківської області отримав медаль за те, що в 1986 році він не послухав радянських функціонерів, які вимагали від нього, аби він спиляв хрест на могилі майже 100 солдатів Війська польського, які загинули в 1920 році у бою з більшовиками.

Пан Грудзевич розповів, що він тоді працював водієм у колгоспі й отримав наказ спиляти і викинути хрест. Він відмовився це зробити, керуючись християнськими цінностями та пам'яттю про полеглих. За його словами, його сім'я зазнала переслідувань, але він не вважає, що зробив щось особливе і на його місці усі зробили б так само.

Водночас подружжя Петра і Марії Базелюк нагороджено посмертно за те, що вони під час війни переховували на Волині родину поляків Слоєвських із Гути Степанської


Довідково. Медаль Virtus et Fraternitas була заснована в листопаді 2017 року. Президент Польщі нагороджує нею, за рекомендацією директора Інституту Пілецького, осіб у знак вшанування пам'яті та подяки тим, хто надав допомогу громадянам Польщі у період з листопада 1917 року по липень 1990 року.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.