Спецпроект

АНОНС: Презентація матеріалів виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" в Києві

28 вересня в Музеї історії Києва презентують інтерактивну віртуальну версію виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" та її альбом-каталог.

2016 року спільними зусиллями низки наукових, державних та громадських організацій було реалізовано два знакових проекти: міжнародний архітектурний конкурс ідей створення меморіального парку "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" та мультимедійна виставка "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії".

Виставка складалася з двох смислових та візуальних шарів:

– історії Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр, до нинішніх спроб увічнити пам’ять усіх його жертв;

– семи кращих проектів меморіального парку, визначених за результатами архітектурного конкурсу.

Цього року було створено повну інтерактивну віртуальну версію виставки та видано альбом-каталог, який включає в себе усі її матеріали.

Наразі розпочато створення методичного посібника для середніх навчальних закладів, який має допомогти у впровадженні матеріалів виставки до навчального процесу.

Під час заходу буде презентовано зазначені проекти та запропоновано підходи до розв’язання проблем вшанування пам’яті.

Учасники:

- Володимир В’ЯТРОВИЧ – Голова Українського інституту національної пам’яті

- Віталій НАХМАНОВИЧ – куратор архітектурного конкурсу, автор і куратор виставки, упорядник альбому-каталогу "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії", провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

- Філіп дe ЛАРА - професор Університету Париж ІІ (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму.

28 вересня,четвер, 18.30

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 1 поверх)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Український центр вивчення історії Голокосту.

Вхід вільний.

Дивіться також:

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.