Спецпроект

У номінації "Місто-Київ" на Форумі видавців перемогла збірка есеїв про Бабин Яр

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ".

Про це йдеться в повідомленні фонду "Українсько-єврейська зустріч".

Церемонія нагородження відбулася 14 вересня у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

"Ми вельми вдячні за нагороду, оскільки це підтвердження нашої праці," – сказав співредактор видання д-р Владислав Гриневич. – "Це також свідчить про зрілість українського суспільства, яке обрало книжку про Голокост для нагороди".

Співредактор Владислав Гриневич

Видання, яке здобуло перемогу в номінації "Місто-Київ", – це збірка монографій колективу всесвітньовідомих учених, які обговорюють проблематику Бабиного Яру в аспектах культури, музики та мистецтва від сталінських часів до сьогодення.

В есеях цього видання, окрім детальних та болісних свідчень про події у Києві наприкінці вересня 1941-го року, зосереджено увагу на розумінні значущості Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій XX сторіччя.

Книжка вийшла друком 2016 року з нагоди 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за підтримки Канадського благодійного фонду "Українсько-єврейська зустріч" (Ukrainian-Jewish Encounter, UJE).

 

Співредакторами видання були: Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України, та Павло-Роберт Магочій, професор історії та політології українознавчих студій Торонтського університету (Канада).

Дане видання українською та англійською мовами побачило світ завдяки видавництву "Дух і літера" за сприяння UJE.

Це вже втретє, коли книга, яку підтримує UJE, здобула перемогу на книжковому форумі.

Минулого року спеціальне визнання від президента Форуму видавців О. Коваль одержало видання "Євреї та українці: тисячоліття співіснування", написане у співавторстві П.-Р. Магочієм та Й. Петровським-Штерном.

У 2015 році було також відзначено як одну з найкращих книжок Форуму "Їдиш-український словник" Дмитра Тищенка.

Окрему відзнаку на церемонії дістало україномовне видання про ізраїльського письменника Амоса Оза, сім’я якого походить з України. Книгу про вагомий внесок письменника в українсько-ізраїльське культурне співробітництво переклав Віктор Радуцький з Єрусалима.

Поява книжки на Форумі видавців стала можливою завдяки ініціативі UJE.

Англомовна версія видання "Бабин Яр: історія і пам’ять" доступна на сайті Amazon,  а україномовне видання можна придбати на сайті видавництва "Дух і літера".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.