Спецпроект

У номінації "Місто-Київ" на Форумі видавців перемогла збірка есеїв про Бабин Яр

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ".

Про це йдеться в повідомленні фонду "Українсько-єврейська зустріч".

Церемонія нагородження відбулася 14 вересня у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

"Ми вельми вдячні за нагороду, оскільки це підтвердження нашої праці," – сказав співредактор видання д-р Владислав Гриневич. – "Це також свідчить про зрілість українського суспільства, яке обрало книжку про Голокост для нагороди".

Співредактор Владислав Гриневич

Видання, яке здобуло перемогу в номінації "Місто-Київ", – це збірка монографій колективу всесвітньовідомих учених, які обговорюють проблематику Бабиного Яру в аспектах культури, музики та мистецтва від сталінських часів до сьогодення.

В есеях цього видання, окрім детальних та болісних свідчень про події у Києві наприкінці вересня 1941-го року, зосереджено увагу на розумінні значущості Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій XX сторіччя.

Книжка вийшла друком 2016 року з нагоди 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за підтримки Канадського благодійного фонду "Українсько-єврейська зустріч" (Ukrainian-Jewish Encounter, UJE).

 

Співредакторами видання були: Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України, та Павло-Роберт Магочій, професор історії та політології українознавчих студій Торонтського університету (Канада).

Дане видання українською та англійською мовами побачило світ завдяки видавництву "Дух і літера" за сприяння UJE.

Це вже втретє, коли книга, яку підтримує UJE, здобула перемогу на книжковому форумі.

Минулого року спеціальне визнання від президента Форуму видавців О. Коваль одержало видання "Євреї та українці: тисячоліття співіснування", написане у співавторстві П.-Р. Магочієм та Й. Петровським-Штерном.

У 2015 році було також відзначено як одну з найкращих книжок Форуму "Їдиш-український словник" Дмитра Тищенка.

Окрему відзнаку на церемонії дістало україномовне видання про ізраїльського письменника Амоса Оза, сім’я якого походить з України. Книгу про вагомий внесок письменника в українсько-ізраїльське культурне співробітництво переклав Віктор Радуцький з Єрусалима.

Поява книжки на Форумі видавців стала можливою завдяки ініціативі UJE.

Англомовна версія видання "Бабин Яр: історія і пам’ять" доступна на сайті Amazon,  а україномовне видання можна придбати на сайті видавництва "Дух і літера".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.