Леніна й Калініна в Кубеї, врешті-решт, демонтували. ФОТО

Пам’ятники радянським вождям Володимиру Леніну й Михайлу Калініну в с. Кубей Болградського району Одеської області демонтували.

Це сталося 6 жовтня, інформує прес-служба Болградської районної державної адміністрації.

Болградська РДА зазначає, що вказані пам’ятники не було демонтовано до визначеного законом терміну – травня 2016 року через те, що сільська рада не виділила коштів на їх знесення.

 

Потрібне фінансування та спецтехніку знайшли спільно Одеська ОДА й Болградська РДА. До демонтажних робіт приєдналися місцева влада та мешканці села Кубей.

 

Нагадаємо, наприкінці вересня голова сільради Кубея Петро Кисса виділив із сільського бюджету 50 тис. грн на відновлення монументів Володимиру Леніну та Голові Центрального Виконавчого Комітету СРСР та Президії Верховної Ради СРСР Михайлові Калініну. Пам’ятники пофарбували та відновили їх постаменти.

У ніч на 5 жовтня невідомі відламали монументові Леніну голову й частину руки.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.