Латвійський Сейм зрівняє всіх учасників Другої світової війни

У четвер, 2 листопада, Сейм Латвії у другому читанні схвалив законопроект про присвоєння статусу учасника Другої світової війни.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Delfi.

Як говориться в анотації, мета цього кроку - визнати заслуги громадян Латвії, які брали участь у цьому глобальному конфлікті, незалежно від того, проти кого вони воювали: нацистської Німеччини і її союзників чи проти СРСР.

Також в законі буде прописано, що Латвія не несе юридичної відповідальності за скоєне окупаційними силами під час її окупації. А також що Латвія як самостійна держава у воєнних діях під час Другої світової участі не брала.

Учасниками Другої світової війни планують визнати тих жителів, які станом на 17 червня 1940 року було громадянами Латвії або легально приїхали сюди на постійне місце проживання.

У статусі учасника Другої світової війни буде відмовлено представникам націонал-соціалістичної партії нацистської Німеччини, її парамілітарних структур, таємної поліції і служб безпеки.

Те ж стосується осіб, яких засуджено за злочини проти людства, а також співробітників КГБ СРСР і ЛССР, за винятком тих, які за радянських часів працювали на адміністративно-господарських та пов'язаних з плануванням і фінансами посадах.

Учасникам Другої світової війни планують видавати свідоцтво встановленого зразка і пам'ятний нагрудний знак. Самоврядування матиме право вирішувати питання про надання соціальних гарантій учасникам Другої світової війни і в рамках своїх бюджетів виділяти їм допомогу, пільги зі сплати муніципальних зборів або в отриманні послуг.

Латвійський Сейм ще повинен розглянути цей законопроект в остаточному читанні.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.