АНОНС: як і навіщо Україні реформувати календар державних свят? Запрошення на каву з експертами

Група "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ та Центр досліджень визвольного руху запрошують медіа на ранкову прес-каву, щоб поговорити про реформу державного святкового календаря.

Розмова відбудеться 24 листопада в офісі Реанімаційного пакету реформ у Києві.

Уже близько року експерти випрацьовують спільну позицію щодо того, як має виглядати український офіційний календар. 16 листопада Верховна Рада проголосувала за те, щоб 25 грудня (Різдво) було вихідним днем, а 2 травня стало робочим. Про це внесуть відповідні зміни до Кодексу законів про працю України.

Окрім цього залишається ще багато відкритих питань:

  • чи варто скорочувати загальну кількість вихідних?
  • чи потрібно регулювати це питання окремим законом?
  • як бути з переносом вихідних днів, коли свято випадає на суботу чи на неділю?
  • що робити з такими дискусійними питаннями як святковий робочий/неробочий день 8 Березня?
  • як мають бути забезпечені права релігійних спільнот та національних меншин у контексті святкових днів?

Це питання, які торкаються інтересів багатьох зацікавлених сторін: працівників державного сектору, підприємців, профспілкових організацій, релігійних спільнот, національних меншин, правозахисних організацій, уряду тощо.

Експерти, які візьмуть участь в обговоренні:

Сергій Рябенко  — начальник Відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті;

Лілія Стиренко — заступниця виконавчого директора ПАТ "НСТУ" (UA: Перший), раніше в.о. заступника голови Держпродспоживслужби;

Олекса Петрів — митрофорний протоієрей Української Греко-Католицької Церкви;

Ольга Куришко — адвокаційний експерт КримSOS;

Максим Васін — виконавчий директор Інституту релігійної свободи;

Вячеслав Рой — голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підпримництва України, член Платформи громадянського суспільства "Україна-ЄС";

Едуард Курганський — підприємець, компанія "Лессі".

Модератор дискусії: Ігор Розкладай — головний експерт групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ, юрист Інституту Медіа Права.

До розмови з експертами запрошують представників медіа, які мають інтерес у висвітленні теми та хочуть безпосередньо поспілкуватись із зацікавленими сторонами.

24 листопада, п'ятниця, з 9:00 до 10:30

Місце: офіс Реанімаційного пакету реформ (Київ, вул. Ольгинська, 6А, другий поверх).

Попередня реєстрація журналістів обов’язкова та проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник).

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.