АНОНС: як і навіщо Україні реформувати календар державних свят? Запрошення на каву з експертами

Група "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ та Центр досліджень визвольного руху запрошують медіа на ранкову прес-каву, щоб поговорити про реформу державного святкового календаря.

Розмова відбудеться 24 листопада в офісі Реанімаційного пакету реформ у Києві.

Уже близько року експерти випрацьовують спільну позицію щодо того, як має виглядати український офіційний календар. 16 листопада Верховна Рада проголосувала за те, щоб 25 грудня (Різдво) було вихідним днем, а 2 травня стало робочим. Про це внесуть відповідні зміни до Кодексу законів про працю України.

Окрім цього залишається ще багато відкритих питань:

  • чи варто скорочувати загальну кількість вихідних?
  • чи потрібно регулювати це питання окремим законом?
  • як бути з переносом вихідних днів, коли свято випадає на суботу чи на неділю?
  • що робити з такими дискусійними питаннями як святковий робочий/неробочий день 8 Березня?
  • як мають бути забезпечені права релігійних спільнот та національних меншин у контексті святкових днів?

Це питання, які торкаються інтересів багатьох зацікавлених сторін: працівників державного сектору, підприємців, профспілкових організацій, релігійних спільнот, національних меншин, правозахисних організацій, уряду тощо.

Експерти, які візьмуть участь в обговоренні:

Сергій Рябенко  — начальник Відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті;

Лілія Стиренко — заступниця виконавчого директора ПАТ "НСТУ" (UA: Перший), раніше в.о. заступника голови Держпродспоживслужби;

Олекса Петрів — митрофорний протоієрей Української Греко-Католицької Церкви;

Ольга Куришко — адвокаційний експерт КримSOS;

Максим Васін — виконавчий директор Інституту релігійної свободи;

Вячеслав Рой — голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підпримництва України, член Платформи громадянського суспільства "Україна-ЄС";

Едуард Курганський — підприємець, компанія "Лессі".

Модератор дискусії: Ігор Розкладай — головний експерт групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ, юрист Інституту Медіа Права.

До розмови з експертами запрошують представників медіа, які мають інтерес у висвітленні теми та хочуть безпосередньо поспілкуватись із зацікавленими сторонами.

24 листопада, п'ятниця, з 9:00 до 10:30

Місце: офіс Реанімаційного пакету реформ (Київ, вул. Ольгинська, 6А, другий поверх).

Попередня реєстрація журналістів обов’язкова та проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.