ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ: Закритися чи змінитися? Пeрші рeзультати краудфандингу для «Історичної правди»

У Києві засновники інтернет-видання "Історична правда" розкажуть про перші результати збору коштів для найбільш популярного сайту про українське минуле.

Чи закриється найпопулярніший сайт про українське минуле, якщо не зможе зібрати необхідні гроші? Чому "Історична правда" збирає мільйон?

Скільки це в "банках Чауса"? Скільки вже вдалося зібрати? Як буде організована звітність? Чи з'явиться у "Історичної правди" наглядова рада? Як будуть витрачені ці гроші?  

27 листопада, понеділок, о 13.00

Український кризовий медіа-центр

Український дім, вул. Хрещатик, 2

Вахтанг Кіпіані, співзасновник і головний редактор Інтернет-видання "Історична правда", 
Олександр Зінченко, журналіст, історик, співзасновник Інтернет-видання "Історична правда":

"Ми вирішили, що ми будемо більш корисними суспільству, якщо створимо стабільну інституцію, яка забезпечуватиме ефективність проекту "Історична правда".

Вахтанг Кіпіані та Олександр Зінченко

Ми оголошуємо кампанію збору коштів "Від Незалежності до Незалежності". Ми маємо зібрати 1 мільйон гривень від 26-го Дня Незалежності 24 серпня 2017 року до 100-річчя проголошення Незалежності УНР 22 січня 2018 року.

Ми також плануємо створити "вічний фонд" - ендаумент, який буде покривати витрати проекту в майбутньому.

Ми розраховуємо на грантову підтримку міжнародних організацій та допомогу соціально відповідального українського бізнесу, українських меценатів. Ми також усвідомлюємо, що диверсифікація джерел нашого існування (приватні пожертви, грантова підтримка, волонтерські зусилля та кошти від контекстної реклами) є основою незалежності нашого ресурсу. Саме тому для нас важлива кожна гривня допомоги від наших читачів-доброчинців.

Ми усвідомлюємо, що у країни, яка воює, є тисячі важливіших витрат. З іншого боку агресор перетворив історію на поле бою. Підтримка "Історичної правди" - це не тільки підтримка правди, але й ваш спротив інформаційній війні."

Докладніше - у Зверненні редакції "ЗАКРИТИСЯ ЧИ ЗМІНИТИСЯ" 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.