Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу про успішне повстання в нацистському таборі

28-го листопада в музейно-виставковому центрі "Музей історії міста Києва" відбудеться презентація книги "Прорив у Безмертя. Повстання у Собіборі"

Це видання присвячено повстанню у Собіборі − одному з двох в історії Другої світової війни успішних повстань у таборах смерті та єдиному здійсненому євреями з України, радянськими військовополоненими.

Вперше українською мовою під однією обкладинкою зібрано спогади організатора повстання Олександра Печерського, поему Марка Гейлікмана "Люка", що дала початок міжнародному проекту пам’яті героїв цього повстання, й інтерв’ю його активного учасника, мешканця Києва Аркадія Вайспапіра.

Видання є частиною міжнародної кампанії з меморіалізації О. А. Печерського та його бойових товаришів, зокрема з нагородження учасників повстання державними нагородами.

 

На презентації буде представлена книга, а також відбудеться дискусія по темі меморіальної роботи довкола історії повстання та його учасників. Буде презентовано фрагменти з художнього фільму привсяченому повстанню, вихід якого планується у 2018 році. 

Програма події:

  • Презентація книги "Прорив у безсмертя. Повстання у таборі Собібор"
  • Перший показ фрагментів з художнього фільму
  • Дискусія учасників та гостей заходу

Модератор:

Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки

Учасники:

Лариса Москаленко, упорядник книги, координатор міжнародного проекту з увічнення памяті героїв Собібору в Україні

Тетяна Пастушенко - дослідниця історії Другої світової війни, досвіду радянських військовополонених та в’язнів нацистських концтаборів.

Подія відбувається в межах проекту "Вчимося пам’ятати" та "Майстерні Пам’яті" - виставки проектів освітньої та меморіальної роботи з історії Голокосту в Україні. Під час виставки проходить ряд публічних подій: презентації книжкових видань та освітніх ініціатив, кінопокази та дискусії. Виставка триває до 18 грудня. 

8 листопада о 18:00 

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7, 4 поверх, конференц-зала).
Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.