In memoriam. Помер перший космонавт незалежної України

Сьогодні в Києві на 68-му році життя помер перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк.

Каденюк помер раптово під час пробіжки у столичному районі Царське село, передає "Радіо Свобода".

У Департаменті охорони здоров'я КМДА на запит "Громадського" підтвердили цю інформацію. "Швидка допомога" прибула відразу, однак лікарям лишалося тільки констатувати смерть.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман висловив співчуття рідним і близьким Леоніда Каденюка.

Офіційно про обставини та причини смерті відомостей поки немає. 

Перший космонавт незалежної України, генерал-майор Військово-повітряних сил, кандидат технічних наук і депутат Верховної Ради 4-го скликання Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області у родині сільських вчителів.

Він навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків імені Ленінського Комсомолу за кваліфікацією льотчик-інженер. Згодом здобував освіту у Московському авіаційному інституті.

Уперше до загону космонавтів його відібрали у 25-річному віці. Тоді, у серпні 1976 року, він став частиною групи багаторазової космічної системи "Буран".

 Леонід Каденюк - курсант. Фото: cheline.com.ua

Після розпаду СРСР Каденюк спочатку прийняв російське громадянство, але в 1995-му отримав громадянство України.

У групу космонавтів Національного космічного агентства України його відібрали в 1995 році. Каденюк пройшов підготовку до космічного польоту в НАСА на американському космічному кораблі багаторазового використання "Шаттл". Він був спеціалістом з корисного навантаження.

У листопаді 1997 року Каденюк здійснив перший космічний політ. Йому було 44 роки. У період із 19 листопада по 5 грудня 1997 року він перебував на американському багаторазовому транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії НАСА. 

Під час польоту Каденюк виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. 

Мета такого експерименту полягала у вивченні стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин і т.д. Крім цих експериментів в космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики "Людина і стан невагомості".

Каденюк — автор п’яти наукових праць, у 2009 році видав книгу під назвою "Місія – Космос".

Нагадаємо, першим космонавтом-українцем на орбіті був Павло Попович у 1962 році.

Читайте також про український космос:

Павло Попович. Перший український космонавт

1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Музей космонавтики на батьківщині Сергія Корольова. ФОТО

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.