АНОНС: У Дніпрі буде дискусія та виставка про переслідування кримських татар

13 лютого в Дніпрі відкриють виставку "Доросле кримське дитинство" про переслідування кримських татар.

Передуватиме відкриттю виставки дискусія "Історія і сьогодення: від геноциду кримських татар під час ІІ світової війни до сучасних переслідувань кримськотатарських активістів".

У заході братимуть участь відомі українські, кримськотатарські, єврейські громадські діячі, історики, публіцисти:

Ільмі Умеров, колишній кримський політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу;

- Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому, співавтор книги "Мустафа Джемілєв. Незламний";

Севгіль Мусаєва, головна редакторка видання "Українська Правда", співавторка книги "Мустафа Джемілєв. Незламний";

- Руслан Кац, Радник з політичних та суспільних питань Посольства Канади в Україні.

 

Спікери представлять сучасний стан справ у Криму, презентують книгу про лідера кримських татар "Мустафа Джемілєв. Незламний", а також відкриють фотовиставку із 16 світлин дітей, що залишились без батьків і близьких родичів, яких було ув’язнено за політичними мотивами.

Автор фотографій виставки: журналіст Антон Наумлюк, який докладно висвітлює всі судові процеси, в тому числі на території Криму та спілкується з родинами політв’язнів.

13 лютого, вівторок, 18.00

Місце: центр "Менора", музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні", 3 поверх (м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4). 

Організатори: музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні", Український інститут вивчення Голокосту "Ткума" та Кримський Дім у Львові  за сприяння Канадського Фонду підтримки місцевих ініціатив.

Вхід вільний. 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.