АНОНС: Дискусія "Чого ми не знаємо про події лютого 1918 у Києві?"

Центр польських і європейських студій запрошує на розмову про трагічний для Києва та киян місяць - лютий 1918 року.

В обговоренні учасники спробують не так реконструювати події, скільки окреслити ті питання, які досі лишаються недостатньо знаними.

Ітиметься про те, як місто пережило більшовицький терор, про сприйняття подій киянами, про (не)участь чехів, про жертв, яких принаймні частково назвемо поіменно.

У заході візьмуть участь:

- Олена Бетлій, к.і.н., доцент кафедри історії НаУКМА, дослідниця Центру міської історії у Львові

- Олександра Оберенко, магістрантка кафедри історії НаУКМА

- Віталій Скальський, к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- Ольга Скороход, магістр історії, пошукач, НаУКМА

15 лютого, четвер, 18.00.

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська 10, підвальчик 6 корпусу. 

Організатор: кафедра історії НаУКМА.

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.