Спецпроект

В Австралійський парламент внесли пропозицію вшанувати 85-ті роковини Голодомору

26 лютого 2018 року в Палату Представників парламенту Австралії внесли пропозицію визнати 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Пропозицію вніс голова парламентської групи австралійсько-української дружби Кріс Крютер (Chris Crewther), депутат від округу Данклі. Його підтримав Стів Айрон (Steve Iron), депутат від округу Свон.

Вони докладно розповіли про жахіття штучно організованого Сталіним голоду, внаслідок якого загинуло кілька мільйонів жінок, дітей і чоловіків. Пропозиція затверджує 85-ті роковини Голодомору, засуджує дії Сталіна, підтверджує дискусію в парламенті Австралії про Голодомор як геноцид і віддає шану загиблим і тим, хто вижили під час Голодомору й оселилися в Австралії.

Пропозиція також підтримала гасло міжнародної спільноти "Україна пам’ятає – світ визнає" та проведення міжнародних пам’ятних заходів у 2018 році.

"Союз українських організацій в Австралії та Світовий конгрес українців аплодують містеру Крютеру за те, що він порушив це питання, та дякують містеру Стіву Айрону за підтримку", – говорить Стефан Романів, голова СУОА та міжнародний голова Комітету СКУ з визнання Голодомору геноцидом.

"Український народ постраждав неймовірно. Людські втрати були катастрофічними. Останні оцінки припускають, що внаслідок політики радянської влади померло до 7,4 млн осіб. Ті, хто вижив у цьому голоді, намагалися розповісти свої історії світові.

На жаль, цей злочин пізніше систематично приховували в Радянському Союзі. Навіть згадки про голод каралися тяжкою працею, а за звинувачення на адресу влади передбачалася смертна кара. Це навіть поширювалося на тих урядовців, які просто намагалися виконувати свою роботу. Багато з них були страчені просто за те, що вони звітували радянському урядові про кількість населення", — заявив Крютер у парламенті.

Стів Айрон додав: "Я виступаю на підтримку пропозиції, поданої членом парламенту від Данклі щодо українського Голодомору. Я твердо переконаний, що ті, хто не вміє чи не хоче пам’ятати минуле, приречені його повторювати.

Ми повинні пам’ятати біль та страждання, спричинені такими подіями, та шанувати тих, хто втратив життя. Ми повинні визнавати важливість таких темних сторінок у нашій людській історії, щоб гарантувати неможливість повторення таких злочинів проти людяності. Я дякую депутатові від Данклі та іншим промовцям, які виступили за те, щоб нагадати Палаті про важливість Голодомору".

"Підвищення знань про Голодомор в парламенті Австралії та парламентах інших країн світу є першочерговим завданням. Такі темні епізоди історії, як Голодомор, повинні називатися своїм іменем – геноцид. Старанна робота, поширення знань та спростування брехні Сталіна та його співучасників, як от Волтер Дьюранті, який працював журналістом "Нью-Йорк Таймс" та брехав про те, що голоду немає, допоможуть убезпечитися від того, щоб ці трагічні події ніколи більше не повторяться", — сказав пан Романів.

СУОА та СКУ співпрацюватимуть із парламентською групою австралійсько-української дружби над низкою проектів протягом 2018 року на відзначення 85-х роковин Голодомору.

"СУОА та СКУ закликають прем’єр-міністра Австралії прийняти майбутнє запрошення від президента Порошенка відвідати міжнародні пропам’ятні заходи, які відбуватимуться в Києві 23 листопада 2018 року", — закликав пан Романів.

Повний текст пропозиції Кріса Крютера

"Я висуваю пропозицію, що ця Палата:

1)     зазначає, що триває підготовка до вшанування 85-х роковин Голодомору на відзначення штучного голоду в Україні, спричиненого умисними діями комуністичної влади Радянського Союзу на чолі з Йосипом Сталіним;

2)     нагадує, що за оцінками біля семи мільйонів українців були заморені голодом лише в 1932—1933 роках внаслідок політики Сталіна;

3)     засуджує ці дії, спрямовані на знищення національних, культурних, релігійних і демократичних прагнень українського народу;

4)     засуджує всі подібні дії під час ХХ століття як найвищі прояви расової, етнічної чи релігійної ворожнечі та насильства;

5)     вшановує пам’ять тих, хто втратив життя під час Голодомору;

6)     долучається до спільноти австралійських українців та міжнародної спільноти у вшануванні цього трагічного рубежу під гаслом "Україна пам’ятає – світ визнає";

7)     визнає важливість пам’ятати та робити висновки з таких темних сторінок людської історії, щоб унеможливити повторення цих злочинів проти людяності; і

8)     віддає данину поваги австралійським українцям, які пережили цю трагедію та розповіли свої жахливі історії".

Стенограми виступів Крютера і Айрона англійською мовою можна прочитати тут і тут.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.