Переяслав-Хмельницькому можуть повернути історичну назву

У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про перейменування міста Переяслав-Хмельницький, що у Київській області.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Ініціатива Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту історичної назви Переяслав отримала позитивний висновок профільного Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Документ розміщено на сайті Верховної Ради 19 квітня.

Згідно з постановою, Переяславу-Хмельницькому пропонується повернути історичну назву – Переяслав.

Українский інститут національної пам'яті підтримує цю ініціативу. У квітні 2016 року Інституту розглянув та підтримав клопотання Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту назви.

Перейменування м. Переяслав у жовтні 1943 р. було виключно кон’юнктурним рішенням радянської влади, спрямованим на подальше вкорінення у свідомості українців історичного міфу про "возз’єднання України з Росією" – "віковічного прагнення двох братніх народів", яке знайшло своє втілення на Переяславській раді 1654 року.

Нагадуємо, що Переяслав є історичною назвою населеного пункту, перша згадка про яку у писемних джерелах датується 907 роком.

Таким чином, повернення місту його історичної назви сприятиме відновленню національної пам’яті українського суспільства, а також подоланню історичних міфів про "споконвічне прагнення українського народу до возз’єднання з російським народом".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.