Переяслав-Хмельницькому можуть повернути історичну назву

У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про перейменування міста Переяслав-Хмельницький, що у Київській області.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Ініціатива Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту історичної назви Переяслав отримала позитивний висновок профільного Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Документ розміщено на сайті Верховної Ради 19 квітня.

Згідно з постановою, Переяславу-Хмельницькому пропонується повернути історичну назву – Переяслав.

Українский інститут національної пам'яті підтримує цю ініціативу. У квітні 2016 року Інституту розглянув та підтримав клопотання Переяслав-Хмельницької міської ради щодо повернення місту назви.

Перейменування м. Переяслав у жовтні 1943 р. було виключно кон’юнктурним рішенням радянської влади, спрямованим на подальше вкорінення у свідомості українців історичного міфу про "возз’єднання України з Росією" – "віковічного прагнення двох братніх народів", яке знайшло своє втілення на Переяславській раді 1654 року.

Нагадуємо, що Переяслав є історичною назвою населеного пункту, перша згадка про яку у писемних джерелах датується 907 роком.

Таким чином, повернення місту його історичної назви сприятиме відновленню національної пам’яті українського суспільства, а також подоланню історичних міфів про "споконвічне прагнення українського народу до возз’єднання з російським народом".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.