Швейцарська гвардія Папи перейде на пластикові шоломи. ФОТО

Швейцарська гвардія порушила багатовікову традицію, прийнявши нові шоломи, які виготовлені з пластику і створені задопомогою 3D принтера.

Про це повідомляє "The Telegraph".

 Презентація нового шолому. Фото: WENN.COM/IPB

Нові шоломи легше носити. Водночас один такий коштує – 740 фунтів стерлінгів, що становить приблизно половину вартості старих металевих.

Кожен шолом має на собі вибитий герб папи Юлія II, який 1506 року заснував власну армію найманців і був відомий як "Папа-воїн".

Вони також мають захист від ультрафіолетових променів, адже гвардійці проводять більшу частину свого часу, стоячи поза межами Ватикану з алебардами в руках.

Новий головний убір був представлений Крістофом Графом, командувачем корпусом гвардійців, перед щорічною церемонією присяги.

32 рекрути, всі швейцарські чоловіки-католики у віці до 30 років, приєднаються до гвардії мінімум на два роки.

 Крістоф Граф з новим шоломом. Фото: WENN.COM/IPB

Швейцарська гвардія відома, як найменша армія у світі. Ця крихітна сила відповідає за безпеку Папи та Ватикану загалом. Вони носять смугасту уніформу в синіх, червоних та золотих кольорах.

Для офіційних церемоній вони одягають велику білу руфу, пластинчату броню і шоломи з пір’ям страуса.

Хоча, під час церемоній, вони озброєні з мечами, алебардами та піками, вони мають також сучасну вогнепальну зброю, в тому числі, коли вони задіяні як тілоохоронці Папи.

 Папа Франциск та гвардієць, одягнутий в традиційний металевий шолом. Фото: WENN.COM/IPB

Гвардійці працюють спільно із державною полцієїю міста-держави та жандармерією Ватикану.

Читайте також:

Папа Римський переживає, що популізм породить нового Гітлера

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.