АНОНС: Відзначeння Сюргюн. Прогама заходів у Києві

18 травня в Києві День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу візначать мітингом, концертом-реквіємомі показом фільму "Хайтарма".

Усього за кілька днів, упродовж 18-21 травня 1944 року весь кримськотатарський народ був насильницьки виселений радянською владою зі своєї історичної Батьківщини — Криму. 

У результаті етнічної чистки за наказом Сталіна було депортовано 191 044 кримських татар у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Приуралля до республік Середньої Азії. 

 



Після депортації була знищена матеріальна та духовна спадщина кримських татар, конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, запаси продовольства, ліквідовані книгозбірні, закриті бібліотеки, школи, мечеті. Було змінено тисячі історичних назв місцевостей.

12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 

Програма:

Організатори: Міністерство культури України, Міністерство інформаційної політики України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство з питань окупований територій та внутрішньо переміщених осіб України, Меджліс кримськотатарського народу, Державне підприємство "Кримський дім".

Місце: Київ, Софійська площа


16.00 – 16.45 Церемонія відкриття. Виступи офіційних осіб. 

16.45 – 17.15 Концерт-реквієм 

17.30 – 18.30 Всеукраїнський жалобний мітинг.

По завершенню мітингу демонструватимуть художній фільм "Хайтарма" 

У зв'язку з заходами безпеки, організатори просять прибути до 15.30 і мати при собі документ, що посвідчує особу.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.