АНОНС: Лекція "З варягів – у греки: купці русі у Візантії ІХ-ХІ ст." у НМІУ

Яким чином організовувалися торговельні експедиції? Де і як брали руські купці товари на продаж, що везли натомість до Києва, і, головне, як було облаштоване перебування русів у Царгороді? Як саме торговельні контакти із Візантією вплинули на ранні етапи державотворення України-Русі? Приходьте на лекцію в Національний музей історії України 19 травня, щоб дізнатися.

Важливим фактором становлення ранньосередньовічної Київської держави була зовнішня торгівля купців русі, скерована передусім на південь – до столиці могутньої Візантійської імперії Константинополя. 

 

Під час лекції Ви також дізнаєтеся, які документи слід було мати з собою, щоб вдало скористатися "безвізом" з Візантією, як називався та як був облаштований "хостел", до якого заселялися купці русі у Константинополі; що таке "месячна" і чому "олл інклюзів" не поширювався на тих, хто прийшов "бес купли"; хто такий "василік" і які повноваження щодо русів мав столичний мер – епарх міста Константинополя; що таке "заборонені товари" і з якими корумпованими ромейськими чиновниками слід було мати справу, щоб спробувати вивезти з Царгорода контрабанду...

Про це та про інше йтиметься під час лекції Андрія Домановського, к.і.н., харківського візантиніста.

19 травня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2 4 поверх).

Організатори: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії" та Національний музей історії України 

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.