У Польщі на місцевих похованнях ушанували козаків Армії УНР. ФОТО, ВІДЕО

На вихідних у Польщі місцеві українці вшанували козаків Армії УНР, похованих на українських віськових кладовищах.

2 червня відбулися щорічні урочистості зі вшанування воїнів Української Народної Республіки, похованих  на Українському військовому кладовищі в м. Александрув Куявський Куявсько-поморського воєводства Польщі.

Заходи організувала місцева влада на чолі з бургомістром Анджеєм Цеслею та під патронатом заступника Міністра культури і національної спадщини Польщі Ярослава Селліна, повідомляє Посольство України в Польській Республіці.

 Фото: FB Посольство України в Республіці Польща

Рівно 25 років тому кладовище було відновлено, і з того часу щороку в першу суботу червня тут проходять пам’ятні заходи за участю керівництва міста, політиків, дипломатів, духовенства різних конфесій і численної української громади.

Фото: FB Посольство України в Республіці Польща 

"Посольство вдячне місцевій владі, православній парафії міста, усім полякам і українцям, які опікуються Українським військовим кладовищем і плекають пам’ять про українсько-польське братерство зброї 1920 р., яке врятувало Європу від більшовицької навали", - зазначає сторінка посольства у "Фейсбуці".

Фото: FB Посольство України в Республіці Польща 

Дипломати наголосиили, що спільна боротьба з більшовизмом майже сто літ тому продемонструвала справжню міць партнерства між Україною і Польщею, а також стала переконливим свідченням для сучасних і наступних поколінь українців і поляків, що лише в мирі, злагоді і взаємній співпраці наші держави і народи здатні досягати успіху і перемагати ворога.

 Фото: FB Посольство України в Республіці Польща

3 червня в м. Перемишлі сотні українців пройшли маршем пам'яті воїнів Армії УНР. "Пикулицька хода", як називають марш, теж відбувається щороку за маршрутом від греко-католицького кафедрального собору в Перемишлі до села Пикуличі, де поховані петлюрівці.

Як повідомляє Радіо "Свобода", марш проходив під посиленою охороною польської поліції. За даними газети української громади в Польщі "Наше слово", заходи пройшли без надзвичайних подій, кількість учасників - понад 300 осіб.

У Пикуличах поховано, за різними даними, від 2 до 3 тисяч солдатів Армії УНР, які померли у 1918-1921 роках у таборі для інтернованих. Помирали від недоїдання, антисанітарії та хвороб, зокрема – тифу та туберкульозу. Табір діяв до початку 1921 року, а 1 листопада того ж року місцеві українці провели там панахиду і порядкували цвинтар. 

Фото FB "Наше слово"
 Фото FB "Наше слово"

Як повідомлялося, на кладовищі села Грушовичі в Польщі щонайменше три людські останки можуть належати українським підпільникам.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.