Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Надмогильний пам’ятник воякам УПА на кладовищі села Грушовичі у Польщі не був символічним. Щонайменше три людські останки можуть належати українським підпільникам.

Українська сторона має підстави вважати, що в могилі на цвинтарі с. Грушовичі у Польщі виявлені останки українських підпільників — цю інформацію повідомили сьогодні на прес-конференції в Укрінформі науковці та учасники делегації, які спостерігали за проведенням розкопок - повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Володимир Бірчак, Павло Подобєд, Святослав Шеремета. Фото: УІНП

Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета повідомив, що на місці проведення дослідження виявлено два яруси поховань, які відрізняються характером захоронення і належать до різних періодів.

"Захоронення померлих природною смертю мешканців села Грушовичі,  на глибині 1.5-1.7 м, які відповідно до супровідного матеріалу, можна віднести до першої половини ХХ століття".

Натомість ще 4 останки на глибині 1 м експерти відносять до періоду Другої світової війни або перших повоєнних років. Ймовірно тіла цих людей були таємно підпоховані до вже існуючих могил:

"Хаотичне розташування останків (в різних місцях розкопу), краще збереження скелетів, сліди механічних травм та пошкоджень. У двох в черепних коробках є круглі отвори, вірогідно спричинені кулями, в іншого – лицьова частина черепа розбита сильним ударом тупим предметом (наприклад, прикладом гвинтівки чи автомата). На одному з останків, який належав молодому чоловікові віком 25-30 років, знайдено німецький військовий ґудзик, що можливо свідчить про військовий характер поховання", - пояснив Святослав Шеремета.

 

 Фото: УІНП

Віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі Кшиштоф Шваґжик повідомив, що напередодні розкопок було здійснено дослідження архівних документів і жодних відомостей про бої чи загибель вояків УПА у Грушовичах та околицях польська сторона не знайшла.

Це спростовує Володимир Бірчак, історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ:

"На підставі свідчень та документів, у Грушовичах з числа українських повстанців поховані: станичний ОУН Тимко Базилевич - "Мороз", курінний лікар УПА Клочник Павло – "Сірко" (його могила збережена), старший стрілець, сапер УПА Дмитро Грицаль – "Дубенко", член боївки СБ – "Гонта" та районний референт СБ Дмитро Козак – "Марко".

Володимир Бірчак також підкреслив: "Всі із перелічених загинули в боях та збройних сутичках із НКВД та прокомуністичним Войском Польським, а отже є борцями із комуністичним тоталітарним режимом".

Він згадав польский Закон "Про військові поховання та кладовища". Згідно якого, військовими похованням вважається такі, де захоронені військовослужбовці, які загинули під час війни, без огляду на національність, а також люди, які загинули внаслідок боротьби з тоталітарною системою або внаслідок тоталітарних репресій чи етнічних чисток з 8 листопада 1917 року до 31 липня 1990 року.

Фото: УІНП

 

Отже, зруйнований пам’ятник у Грушовичах був надмогильним монументом військового поховання, — пояснює українська сторона.

"Сукупність цих фактів дає підстави зробити припущення, що не менш як три останки, виявлені під час розкопок, належать членам українського підпілля. Відтак, зруйнований монумент не був символічним і повинен бути відновлений", - наголосив cпівробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовичах

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.