АНОНС: Презентація фільму про жінку-лицаря Залізного хреста Армії УНР Христину Пекарчук

5 червня у Кримському Домі в Києві відбудеться прем'єра документального фільму про жінку-воїна, яку було відзначено найзвитяжнішою нагородою в історії бойової слави Армії УНР – Харитину Пекарчук.

Харитина Пекарчук (уроджена Тіна Ізбіцька) – перша жінка, яка отримала українську державну нагороду в ХХ столітті. Етнічна полька, яка стала переконаною українкою, і кримчанка, яка зі зброєю в руках захищала незалежність Української Народної Республіки.

 

Опісля презентації передбачено обговорення за участі людей, що створювали цей формат: 

► Андрій Іванець, кандидат історичних наук, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН Уркаїни, координатор Таврійської гуманітарної платформи, дослідник біографії Харитини Пекарчук;

Тетяна Швидченко, координатор історичних програм Експертного аорпусу, співробітниця НДІ українознавства, кандидат історичних наук;

► Дмитро Савченко, фундатор видавництва "Zалізний Тато", публіцист, озвучував побратима Харитини Пекарчук.

5 червня, вівторок, 18.30

Місце:  Кримський дім (Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Організатори: Експертний корпус

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.