АНОНС: Презентація фільму про жінку-лицаря Залізного хреста Армії УНР Христину Пекарчук

5 червня у Кримському Домі в Києві відбудеться прем'єра документального фільму про жінку-воїна, яку було відзначено найзвитяжнішою нагородою в історії бойової слави Армії УНР – Харитину Пекарчук.

Харитина Пекарчук (уроджена Тіна Ізбіцька) – перша жінка, яка отримала українську державну нагороду в ХХ столітті. Етнічна полька, яка стала переконаною українкою, і кримчанка, яка зі зброєю в руках захищала незалежність Української Народної Республіки.

 

Опісля презентації передбачено обговорення за участі людей, що створювали цей формат: 

► Андрій Іванець, кандидат історичних наук, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН Уркаїни, координатор Таврійської гуманітарної платформи, дослідник біографії Харитини Пекарчук;

Тетяна Швидченко, координатор історичних програм Експертного аорпусу, співробітниця НДІ українознавства, кандидат історичних наук;

► Дмитро Савченко, фундатор видавництва "Zалізний Тато", публіцист, озвучував побратима Харитини Пекарчук.

5 червня, вівторок, 18.30

Місце:  Кримський дім (Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Організатори: Експертний корпус

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.