Спецпроект

Першою жертвою змін до закону про ІПН Польщі став сам ІПН – Шарек

Президент Інституту національної пам’яті Польської Республіки Ярослав Шарек повідомив про погіршення зв’язків Інституту з закордонними істориками, які досліджують Голокост.

Про це повідомляє видання Dziennik.pl.

Шарек підтвердив, що частина науковців із-за кордону відмовилася від дальшої співпраці з Інститутом після внесення змін до закону про ІПН.

"У грудні 2017 року в Інституті відбулася велика міжнародна конференція "Нації окупованої Європи і катастрофа євреїв". На неї приїхали вчені з багатьох країн. Пізніше, як протест проти новелізації багато з них відмовилося прислати свої доповіді для публікації. Наслідком зміни закону про ІПН став параліч міжнародних зв’язків Інституту з науковцями, які займаються проблематикою Голокосту у світі", — розповів Шарек.

На запитання, чи новелізацію закону узгоджували з Інститутом, Шарек підкреслив, що з ними консультувалися "тільки в початковій фазі" й уточнив: "За мого попередника".

"Пізніше вже з нами на цю тему не розмовляли. Інститут не мав впливу на остаточну форму прийнятих юридичних рішень. Не маю сумнівів, що Інститут став першою жертвою тих змін до закону", — підкреслив Шарек.

Нагадаємо, Закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті набрав чинності 1 березня 2018 року.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон. Згодом Штати заморозили зустрічі своїх перших осіб із польськими посадовцями.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.