У Львові на території табору «Шталаг-328» збудують багатоповерхівку

На сесії Львівської міської ради, 7 червня, депутати надали ТзОВ «Сучасне місто» дві земельні ділянки, де в період німецької окупації знаходився табір для військовополонених для забудови. «За» проголосувало 46 депутатів.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 Нацистські офіцери перед входом до табору. Тепер вул. Грабовського

"Шталаг-328" - це нацистський табір для військовополонених, що знаходився у Львові. Йдеться про пам’ятку історії, відому як "Цитадель" (30 га землі). Ця оборонна споруда була збудована ще за Австро-Угорської імперії (середина ХІХ ст.) за типовим проектом.

На цій території у 1941 році нацисти створили табір "Шталаг-328". Там утримували полонених червоноармійців, французів, бельгійців та інших. Полонених утримували як у приміщеннях (казармах, бараках) так і просто неба за колючою огорожею.

За підрахунками істориків через концентраційний табір у Львові пройшло майже 300 тис чоловік. Майже половина з них була знищена.

Полонених катували, морили голодом, а також розстрілювали на території табору.

На сесії депутати Львівської міської ради вилучили за згодою з користування приватного підприємця Ярового Андрія Миколайовича земельну ділянку площею 0,3098 га на вул. П. Грабовського, 11.

Землю надали ТзОВ "Сучасне місто" в оренду терміном на 10 років для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

 Територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" 

Також надали дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. П. Грабовського, 11 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Як сказано у пояснювальній записці, на земельній ділянці розташована нежитлові будівлі   площею 2895,7 кв.м., що знаходяться у власності ТзОВ "Сучасне місто". Власник об’єкту нерухомого майна – Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне місто".

Як зазначив один з депутатів Львівської міської ради, вказані земельні ділянки розташовані в межах території історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель", затверджених рішенням виконавчого комітету ЛМР № 1150 від 05.11.2004 "Про визначення меж території та охоронної зони історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" у м. Львові".

Нагадуємо, що територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка історії, архітектури, містобудування національного значення "Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору "Шталаг-328". Охоронний номер – 130026-Н.

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.