АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Осипу і Надії Мандельштамам

5 липня на вул. Заньковецької в Києві встановлять меморіальну дошку російському поетові Осипу Мандельштаму та його дружині Надії Хазіній.

Пам'ятний знак установлять на будинку, де зупинялося подружжя, яке позназнайомилося теж у Києві в 1919 році.

"Брали активну участь у культурному житті міста. Осип Мандельштам очолював поетичну секцію Всеукраїнського літературного комітету, співпрацював із кіностудією Всеукраїнського фотокіноуправління. З 1913 року його вірші виходили в київських часописах. Поет створив яскраві начерки про Київ і театр Леся Курбаса "Березіль".

Одним з перших відреагував на наслідки насильницької колективізації і штучно створений голод в Україні віршем "Старий Крим" . У 1934-му цей твір фігурував у його звинувачувальній справі. Осип Мандельштам загинув у пересильному таборі під Владивостоком 27 грудня 1938 року", - говоять організатори.

 

Вірш "Старый Крым" (1933) має таку строфу:

Природа своего не узнает лица, 
А тени страшные - Украины, Кубани... 
Как в туфлях войлочных голодные крестьяне 
Калитку стерегут, не трогая кольца.

Рішення про встановлення дошки Київська міська державна адміністрація ухвалила ще торік. Автор дошки -  скульптор Світланою Карунської.

5 липня, четвер, 18.30

Місце: Київ, вул. Марії Занковецької 3/1 

Організатори: видавництво "Дух і Літера", Центр Юдаїки, PEN-клуб Україна, небайдужі кияни та міська влада.

Нагадаємо, в с. Хотешів Волинської області освятили пам'ятник на могилі хорунжого Армії УНР Олександра Білецького.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.