АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Осипу і Надії Мандельштамам

5 липня на вул. Заньковецької в Києві встановлять меморіальну дошку російському поетові Осипу Мандельштаму та його дружині Надії Хазіній.

Пам'ятний знак установлять на будинку, де зупинялося подружжя, яке позназнайомилося теж у Києві в 1919 році.

"Брали активну участь у культурному житті міста. Осип Мандельштам очолював поетичну секцію Всеукраїнського літературного комітету, співпрацював із кіностудією Всеукраїнського фотокіноуправління. З 1913 року його вірші виходили в київських часописах. Поет створив яскраві начерки про Київ і театр Леся Курбаса "Березіль".

Одним з перших відреагував на наслідки насильницької колективізації і штучно створений голод в Україні віршем "Старий Крим" . У 1934-му цей твір фігурував у його звинувачувальній справі. Осип Мандельштам загинув у пересильному таборі під Владивостоком 27 грудня 1938 року", - говоять організатори.

 

Вірш "Старый Крым" (1933) має таку строфу:

Природа своего не узнает лица, 
А тени страшные - Украины, Кубани... 
Как в туфлях войлочных голодные крестьяне 
Калитку стерегут, не трогая кольца.

Рішення про встановлення дошки Київська міська державна адміністрація ухвалила ще торік. Автор дошки -  скульптор Світланою Карунської.

5 липня, четвер, 18.30

Місце: Київ, вул. Марії Занковецької 3/1 

Організатори: видавництво "Дух і Літера", Центр Юдаїки, PEN-клуб Україна, небайдужі кияни та міська влада.

Нагадаємо, в с. Хотешів Волинської області освятили пам'ятник на могилі хорунжого Армії УНР Олександра Білецького.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.