Рекламники прибрали зображення чекіста Судоплатова з білбордів у Запоріжжі. ФОТО

У Запоріжжі власники білбордів прибрали рекламу, яка прославляла радянського генерала НКВД-КГБ, убивцю Євгена Коновальця Павла Судоплатова.

Як передає "Новинарня", відповідні фото поширив у мережі народний депутат від БПП Ігор Артюшенко. Він назвав знищення плакатів "результатом буревію".

На поширених фото здерті верхні плакатні шари на рекламних площинах.

"Надіслали запоріжці фото вчорашнього буревію. Перше фото – було спочатку. Друге фото – результати граду. Третє фото – остаточний результат. Я радий, що в Запоріжжі така патріотична погода. Бо вона забезпечує мир, спокій та український прапор в рідному місті", – написав Артюшенко вранці у п’ятницю, 13 липня.

Борди зачистили самі власники рекламних площ. Про це вдень 13 липня повідомила прес-служба управління СБУ в Запорізькій області. За повідомленням, на території міста правоохоронці виявили чотири таких рекламних носії.

"Проведено первинні слідчо-профілактичні бесіди із власником бордів і рекламними агенціями, що їх розміщували, після чого вони погодилися зняти і в подальшому не допускати подібних фактів, що можуть викликати подібний суспільний резонанс. Перевірка ще триває. Після її закінчення буде надана правова оцінка діям всіх причетних осіб", – заявив речник управління СБУ в Запорізькій області Сергій Левченко.

Фото: FB Ігор Артюшенко

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

Як повідомляє "Радіо Свобода", у відомстві також заявили, що готують запит до Українського інституту національної пам’яті, аби отримати відповідний експертний висновок щодо належності Судоплатова до списку осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Наразі прізвище цього працівника радянських спецслужб відсутнє у відповідному переліку, розміщеному на сайті УІНП. Утім, на сайті установи зазначено, що список не є вичерпним; співробітники Українського інституту національної пам’яті продовжують і надалі працювати над переліком осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Про те, що в Запоріжжі невідомі вивісили на рекламному щиті привітання зі 111-річчям Павла Судоплатова, стало відомо 12 липня.

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

ДОВІДКА:

Генерал-лейтенант Павло Судоплатов (19071996) був одним із керівників зовнішньої розвідки в органах ОГПУНКВДНКГБМГБ СРСР. В органах держбепеки УСРР  з 1925 року. З жовтні 1933 року  співробітник Іноземного відділу (ІНО) ОГПУ СРСР, де спціалізувався на боротьбі проти українських націоналістів. 

25 травня 1938 року за особистим наказом Сталіна Судоплатов вбив керівника ОУН Євгена Коновальця. Також керував організацією вбивства Лева Троцького в серпні 1940 року.

У роки Другої світової війни – начальник 2-го відділу (згодом – 4-го управління) НКВД, яке спеціалізувалося на зафронтовій диверсійній роботі. Після війни очолював структури, які займалися диверсійною боротьбою проти країн НАТО. 

У 19581968 роках відбував ув'язнення як соратник розстріляного міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. 1992 року Головна військова прокуратура РФ реабілітувала Судоплатова.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.