На Чернігівщині міському голові загрожує кримінал через Леніна і Сталіна. ФОТО

Прокуратура Чернігівської області розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у Новгород-Сіверському. Там міська влада не демонтувала мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста

Фото: УІНП

Як відзначається в повідомленні, раніше УІНП звертався до міського голови Олега Бондаренка з листом про необхідність демонтажу зображень комуністичних вождів, проте він відмовився це зробити.

 Фото: УІНП

3 липня 2018 року Інститут адресував Генеральній прокуратурі України та Національній поліції України офіційні листи, в яких просив порушити кримінальне провадження за ч.1 ст.436-1 Кримінального кодексу України за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

 Фото: УІНП

Прокуратура Чернігівської області надіслала лист до Інституту, у якому повідомила про відкриття кримінального провадження.

Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому відділенню Новгород-Сіверського відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, - йдеться у листі Прокуратури.

 Фото: УІНП

Як відомо, в Україні діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки", згідно з яким на всій території України забороняється "виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму".

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, а ті самі дії, вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Нагадуємо, що на початку серпня у литовський Сейм внесли законопроект про визнання Компартії злочинною організацією.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.