У Португалії знайшли уламки 400-річного корабля

Археологи у Португалії виявили зерна перцю, фрагменти китайської порцеляни та бронзову гармату серед уламків затонулого 400-річного корабля, який колись здійснював рейси між Європою та Індією.

Уламки досі не ідентифікованого судна були знайдені на початку вересня командою експертів, що оглядала територію навколо риболовецького порту Кашкайш, у 24 км на захід від Лісабону, – повідомляє ІА ЗІК із посиланням на Guardian.

 Фото: theguardian.com

Площа уламків, що перебувають приблизно на глибині 12 метрів, становить близько 100 метрів завдовжки та 50 метрів завширшки.

Дослідники стверджують, що це відкриття може розповісти як про торговельне минуле Португалії, так і про місце порту Кашкайша у ньому. "Ми знайшли корабель 4 вересня, скориставшись геофізичними дослідженнями та дайверами", – сказав Хорхе Фрейр, морський археолог та науковий керівник підводного археологічного дослідження.

"Ми не знаємо назви цього корабля, проте можна стверджувати, що це португальське судно з кінця XVI або початку XVII-го ст.", – сказав він.

Мер Кашкайша Карлос Каррейрас назвав це відкриття одним з найважливіших археологічних знахідок останнього десятиліття.

"Це надзвичайне відкриття, яке дозволяє нам дізнатись більше про нашу історію, зміцнити нашу колективну ідентичність та спільні цінності", – сказав Каррейрас. "Це, безумовно, зробить нас більш привабливими та конкурентоспроможними", – додав він.

Нагадуємо, що недавно словацький грибник знайшов два шоломи бронзової доби.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.