У Португалії знайшли уламки 400-річного корабля

Археологи у Португалії виявили зерна перцю, фрагменти китайської порцеляни та бронзову гармату серед уламків затонулого 400-річного корабля, який колись здійснював рейси між Європою та Індією.

Уламки досі не ідентифікованого судна були знайдені на початку вересня командою експертів, що оглядала територію навколо риболовецького порту Кашкайш, у 24 км на захід від Лісабону, – повідомляє ІА ЗІК із посиланням на Guardian.

 Фото: theguardian.com

Площа уламків, що перебувають приблизно на глибині 12 метрів, становить близько 100 метрів завдовжки та 50 метрів завширшки.

Дослідники стверджують, що це відкриття може розповісти як про торговельне минуле Португалії, так і про місце порту Кашкайша у ньому. "Ми знайшли корабель 4 вересня, скориставшись геофізичними дослідженнями та дайверами", – сказав Хорхе Фрейр, морський археолог та науковий керівник підводного археологічного дослідження.

"Ми не знаємо назви цього корабля, проте можна стверджувати, що це португальське судно з кінця XVI або початку XVII-го ст.", – сказав він.

Мер Кашкайша Карлос Каррейрас назвав це відкриття одним з найважливіших археологічних знахідок останнього десятиліття.

"Це надзвичайне відкриття, яке дозволяє нам дізнатись більше про нашу історію, зміцнити нашу колективну ідентичність та спільні цінності", – сказав Каррейрас. "Це, безумовно, зробить нас більш привабливими та конкурентоспроможними", – додав він.

Нагадуємо, що недавно словацький грибник знайшов два шоломи бронзової доби.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.