На Львівщині відкрили меморіальну дошку воїнам УГА

У неділю, 28 жовтня, у с. Ступниця Дрогобицького району освятили меморіальну дошку на могилі загиблих воїнів національно-визвольної боротьби.

Про це повідомляє Гал-Інфо з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Фото: ЛОДА

 

На старому кладовищі зібралися мешканці села представники влади й громадськості. Панахиду, молитву за героїв, що загинули за волю України та чин освячення провів місцевий парох о. Станіслав.

Опісля учні місцевої школи поклали квіти до пам’ятного знаку. Також відбулось громадське віче.

Зазначимо, становлення таблиць відбувається у межах проекту "Відновлені імена Героїв".

На Дрогобиччині такі таблиці 1 листопада відкриють також у селах Опарі, Рихтичі, Старе Село, Долішній Лужок, смт. Підбуж, де, за даними обласного архіву, є поховання бійців УГА.

Нагадуємо, що у вересні відновлений пам'ятник стрільцям УГА відкрили в Чехії.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.