Печерський суд заборонив будівництво Музею Майдану

Печерський районний суд Києва заарештував земельну ділянку і заборонив будівництво музею на алеї Героїв Небесної сотні в Києві до завершення слідчого експерименту.

Про це сказано в рішенні суду від 6 листопада, повідомляє офіційний сайт Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності з посиланням на "Українські Новини".

Суд задовольнив клопотання Генеральної прокуратури і наклав арешт на земельні ділянки площею 0,5353 га, які надані в постійне користування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності.

Також суд заборонив представникам музею або іншим особам користуватися вищевказаними земельними ділянками, а саме здійснювати будь-які дії, спрямовані на пошкодження, псування, знищення або перетворення рельєфу місцевості, об'єктів (споруд, стовпів, рекламних конструкцій), зелених насаджень, а також здійснювати інші дії, які можуть привести до знищення доказів розстрілу мітингувальників 18-20 лютого 2014 року або можуть призвести до зміни обстановки на цій ділянці до завершення слідчих дій.

У клопотанні Генпрокуратура вказала, що на цій ділянці 20 лютого 2014 року бійці спецроти "Беркут" розстріляли 49 і поранили 80 активістів Євромайдану.

Нагадуємо, раніше повідомлялося, що меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій Генпрокуратури. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.