Меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій

На алеї Героїв Небесної Сотні неподалік від верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" у Києві тривають господарські роботи, щоб дати змогу Генеральній прокуратурі Україн провести слідчий експеримент.

Управління спеціальних розслідувань ГПУ отримало нові свідчення в межах "справи Майдану" і потребує провести додатковий слідчий експеримент на місці розстрілів, повідомляє сайт  Національного музею Революції Гідності.

Для цього ділянку поблизу каплиці наблизять до стану, в якому вона була під час розстрілів. Зокрема ближче до каплиці буде переміщено металевий меморіал із портретами героїв і дерев'яний хрест, оскільки вони перекривають простір, потрібний для слідчих дій.

 Так виглядав меморіал на своєму місці на алеї Героїв Небесної Сотні

Начальник управління Сергій Горбатюк для роботи на місцевості просить щонайменше 16 днів.

"Управління спеціальних розслідувань ГПУ на ім’я голови КМДА надіслало листа з проханням проведення тимчасового демонтажу вказаних конструкцій на час проведення слідчих експериментів та отримало на це згоду від ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", – зазначено в листі начальника Управління спецрозслідувань ГПУ на ім’я гендиректора Національного музею Революції Гідності.

 

"Тимчасові меморіали – стихійні, вони нікому не належать. Наступний крок – створити державний меморіальний комплекс. Він узаконить і впорядкує цю територію. Для цього відповідно до світових стандартів проведено міжнародний конкурс. Музей активно втілює цей проект у життя. Коли територію буде впоряджено, створять стелу пам’яті, а прострелені стовпи, хрест і тимчасовий меморіал, які вже мають статус історичних пам’яток, будуть під опікою державного закладу", – розповідаєІгор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Сергій Мартинчук, голова Печерської райдержадміністрації, запевнив, що після завершення експерименту хрест і стелу повернуть на попереднє місце. "Намагатимемося зробити це до п’ятої річниці початку Революції Гідності", – пообіцяв чиновник.

 Стенди з портретами героїв Небесної сотні перенесли до каплиці, розташованій неподалік алеї. Фото: Національний музей Революції Гідності

Після закінчення слідчого експерименту заплановано роботи з побудови меморіалу Героїв Небесної Сотні. Відповідно до рішення Міжнародного професійного журі першу премію у відкритому анонімному конкурсі здобув проект українських архітекторів.

Як повідомлялося, Президент України  доручив Кабміну разом із КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"