Спецпроект

МЗС РФ: Не Голодомор, а голод. Не геноцид, а спільна трагедія

Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

Російське МЗС назвало Голодомор "голодом" і "спільною трагедією" народів "молодої держави", ідеться в заяві на сторінці відомства у "Фейсбуці".

"У 30-ті рр. ХХ століття в Радянському Союзі вибухнув неймовірно сильний голод, який зачепив багато народів, які проживали на території молодої держави. Він став спільною трагедією росіян, українців, казахів та інших народів країни та найбільшою гуманітарною катастрофою на території СРСР", — говорять російські дипломати.

На думку російської влади, спроби зобразити події 1932—1933 років як геноцид українського народу "не мають нічого спільного ні з відновленням справедливості, ні з історичними фактами, вони мають політизований та антинауковий характер".

Нагадаємо, в Україні Голодомор 1932—1933 років визнано геноцидом українців 2006 року. У світі його визнали геноцидом 16 держав. Окрім того, на регіональному рівні Голодомор визнали окремі адміністративні одиниці Бразилії, Аргентини, Іспанії, Італії та Великої Британії.

4 жовтня 2018 року як геноцид українського народу Голодомор визнав Сенат США.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.