Спецпроект

СЕНАТ США: ГОЛОДОМОР – ЦЕ ГЕНОЦИД

4 жовтня 2018 року Сенат США ухвалив резолюцію, у якій визнає геноцидом Голодомор 1932-33 років.

Про це повідомляє "Голос Америки" з посиланням на текст резолюції, поширений Сенатом США.

У резолюції Сенат визнав висновки Комісії з голоду в Україні, які було подано до Конгресу ще у 1988 році. Основним автором резолюції став сенатор-республіканець Роб Портман.

"Мільйони людей загинули по волі сталінського уряду колишнього Радянського Союзу, який замислив та вчинив голод в Україні для того, щоб подолати опір країни колективізації та комуністичній окупації", - йдеться в тексті резолюції.

"Радянський уряд умисно конфіскував врожаї зерна і змусив голодувати мільйони українських чоловіків, жінок та дітей через примусову колективізацію, проведену з метою зруйнувати національну свідомість та рух за незалежність", - наголосили законодавці США.

"Радянський диктатор Йосип Сталін наказав закрити кордони України, щоб ніхто не міг уникнути навмисне створеного голоду і унеможливив надання будь-якої міжнародної харчової допомоги, яка б полегшила голод.

Майже чверть українського сільського населення загинула, або була змушена полишити домівки через примусовий голод і весь народ постраждав від наслідків тривалого голоду", - зазначає резолюція.

Сенатори США висловили найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їх сім'ям.

Сенат засудив системні порушення Радянським Союзом прав людини, включаючи право на самовизначення та свободу слова по відношення до українського народу.

У резолюції, сенатори підтримали зусилля народу України з забезпечення демократичних принципів, вільної ринкової економіки, повної поваги до прав людини для того, щоб Україна розкрила свій потенціал як важливий стратегічний партнер США в регіоні світу а також на втілення прагнень свого народу.

Пам'ятник Голодомору у Вашингтоні

 

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Сенату Сполучених Штатів Америки та висловив сподівання, що його прикладом підуть як інші країни, так і ООН. Про це повідомляє офіційний сайт Президента України:

"Ми дуже довго боролися за це. Надзвичайно вдячні сенаторами як республіканцям, так і демократам. Я дуже сподіваюся, що приклад США наслідуватимуть і інші країни. Думаю, що це продовження тої ретельної роботи по формуванню проукраїнської світової коаліції", - сказав Петро Порошенко.

Нагадуємо:

Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 16 країн: Австралія (2003/2008), Ватикан (2001, 2003), Грузія (2005), Еквадор (2007), Естонія (1993),  Канада (2003/2008), Колумбія (2007),Латвія (2008), Литва (2005), Мексика (2008), Парагвай (2007), Перу (2007), Польща (2006), Португалія (2017), Угорщина (2003), Україна (2006)

Низка країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам'ять його жертв: Андорра (2009), Аргентина (2007), Бразилія (2007), Іспанія (2007), Італія (2004, 2007), Словаччина (2007), США (2003, 2006, 2008), Чехія (2007), Чилі (2007).

У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила "Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932—1933 років", де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія.

23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.

28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті Голоду 1932—1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ також зазначила, що "в Україні, яка постраждала найбільше від насильницької колективізації, Голодомор був визнаний геноцидом рішенням Верховної Ради".

Читайте також: 

ДОНОСИ, САМОГОН І БАЙДУЖІСТЬ ДО МАЙНА. ЯК ГОЛОДОМОР ЗМІНИВ ЖИТТЄВИЙ УКЛАД СЕЛА

Радянська преса 1932-1933: "Голодні бунти на Заході, нові ресторани у Харкові"

"Українські зошити" - французький комікс про Голодомор і ностальгію за СРСР

Голод у СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві Землі"

Всі матеріали за темою "Голодомор"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.