Російські документи про Маннергейма - тепер онлайн

Національний архів Фінляндії оцифрував документи про фінського маршала Карла Густава Маннергейма (1867-1951), подаровані президенту цієї країни Саулі Нііністе з нагоди його 70-річчя главою російської держави Володимиром Путіним.

Про це йдеться на сайті телекомпанії Yle.

 Карл Густав Маннергейм

Нііністе передав їх архіву в вересні. Тепер ознайомитися з цими матеріалами можна у вільному доступі. На 170 сторінках в мережі опубліковані різні фото маршала і його сім'ї, поштові листівки, а також листи, відправлені дочкою Маннергейма – Софією – своєї тітки у Швеції.

Довідково. Карл Густав Маннергейм – національний герой Фінляндії, але значна частина його життя була пов'язана з Росією. У 1887 році він вступив до кавалерійського училища в Петербурзі, потім перебував на службі при імператорському дворі, брав участь у Російсько-японській війні і Першій світовій війні.

Після приходу до влади більшовиків Маннергейм виїхав до Фінляндії. У 1941 році він очолив фінські війська у війні проти СРСР, а в серпні 1944 року був обраний президентом країни і уклав угоду про мир з СРСР.

Читайте також:

Повідомлення іноземних дипломатів про Голодомор — відтепер онлайн

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.