На Вінничині пограбували два кургани. ФОТО

У Бершадському районі Вінницької області "чорні археологи" пограбували два кругани на території круганного могильника.

Злочин виявили 7 грудня археологи, які приїхали на територію могильника, повідомила вінницькому сайту "Вежа" співробітниця Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольга Грабовська.

 Фото: Вежа

"На одному з них [курганів ІП] викопано кілька шурфів розміром 1х2 м, і глибиною трохи більше метра. Інший курган копався із використанням техніки, на ньому вирито 7-метрову траншею і розкоп 2х4 м, глибиною близько 4,5 м. В розкопах, відвалах та навколо курганів залишків кістяків чи археологічних знахідок, виявлено не було (тільки порожні пластикові пляшки і недопалки залишені мародерами). Чи було щось знайдено не відомо. Можливо, скоро це вдасться дізнатися спостерігаючи за інтернет-аукціонами", —зазначає Ольга Грабовська.

 Фото: Вежа
 Фото: Вежа

Археологи заявили про намір подавати заяву в поліцію за фактом вчинення кримінального правопорушення відповідно статті 298 Кримінального кодексу України.

Згаданий курганний могильник розташовується за два кілометри на південь від с. Бирлівка Бершадського району Віннницької області. Його відкрили в 1959 році. На сьогодні там збереглися чотири кургани.

Два з них у кінці вересня 2018 року обстежували археологи Вінницького краєзнавчого музею на чолі з завідувачем сектора охорони культурної спадщини Михайлом Потупчиком. Через те, що курганний могильник розташовується на кукурудзяному полі, обміри та фотофіксацію відклали на пізніший час.

Як повідомлялося, археологи виявили скелет дитини з черепом пташки в роті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.