У Києві почали демонтаж пам'ятника Суворову

Сьогодні, 24 січня 2019 року, на подвір’ї Київського військового ліцею імені Івана Богуна розпочалися роботи з демонтажу пам’ятника Суворову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: Богдан Короленко

Після демонтажу монумент певний час зберігатиметься на території ліцею.

У вівторок, 29 січня, запланована зустріч представників Міністерства оборони з військовим аташе посольства Швейцарії в Україні.

За попередньою домовленістю пам’ятник буде передано до одного зі швейцарських музеїв Суворова. На цьому, як коментує співробітник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко, "завершиться останній похід Суворова через Альпи".

Інститут національної пам’яті ще раніше підтримав ініціативу керівництва Київського військового ліцею імені Івана Богуна та громадськості щодо демонтажу пам’ятника Суворову.

 Фото: Богдан Короленко

Нагадуємо, російський полководець Суворов був безпосереднім учасником придушення Коліївщини ‒ козацько-селянського повстання на Правобережній Україні 1768‒1769 років.

Під керівництвом Суворова 1778 року відбулася насильницька депортація з Криму до тодішньої Азовської губернії Російської імперії понад 30 тис. кримських християн (греків і вірмен), внаслідок якої загинуло близько половини переселенців.

Суворов причетний до винищення частини ногайців ‒ народу, який у XVIII ст. населяв землі Північного Причорномор’я – території південних областей сучасної України.

У 1794 р. очолюваний Суворовим російський каральний корпус придушив польське визвольне повстання на чолі з Тадеушем Костюшком. З "героїчного" пантеону Російської імперії ґлорифікована історична постать та культ Суворова були успадковані радянською пропагандою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.