Спецпроект

Світова преса хвалить і критикує "Гарета Джонса"

Українська служба Бі-Бі-Cі оглядає реакції світової преси фільму про Голодомор, який знала Агнешка Голланд.

Провідні світові видання жваво обговорюють прем'єру спільного польско-британсько-українського фільму "Містер Джонс" ("Гарет Джонс") на всесвітньо відомому кінофестивалі Берлінале 10 лютого. Думки критиків і спеціалізованих видань розділились від схвальних епітетів до іноді доволі суворої критики.

Авторитетне британське видання Guardian вважає роботу Агнешки Голланд "сильною драмою" про "валлійського журналіста, який реально існував і викрив геноцидний масовий голод Сталіна в Україні".

"Стрічка Голланд по-справжньому демонструє всю свою потужність в останній частині, на осиротілій Україні. В неї є справжня історія, історія, яка недостатньо розказана, і єдиний, переконливий і симпатичний персонаж, щоб розповісти цю історію. Це стрічка з великою кількістю деталей, які вражають", — підсумовує Guardian.

 
Знімальна група "Гарета Джонса" на червоній доріжці Берлінале
EPA/UPG

Популярна німецька газета Tagesspiegel називає фільм "вишукано змайстрованою" психологічною драмою.На думку Variety, "потужний сучасний резонанс цієї історії, що заснована на правдивих загрозах "фейковийх новин" та їх руйнівних наслідків, навряд чи потребує пояснення. "Містер Джонс" має проблеми з тим, щоб його сприймали, як драму, але меседж фільму все ж таки чітко досягає мети".

"…"Гарет Джонс" — це класична драматургія вау-ефектами (великий паротяг до та з Москви, в крупних планах — телефонні лінії, через які таємна служба перехоплює розмови), шикарні меблі та владні архітектурні споруди. Вавілон-Москва: легковажні вечірки в радянській столиці різко контрастують зі стражданнями в Україні. Тут, нарешті, режисерка відмовляється від підсилювачів смаку, але знає межу представлення Голодомору. Зображення ескізні, майже чорні та білі на похмурому зимовому ландшафті, наче вони самі зазнали травми", — пише видання.

"Геноцид 1932-33 років в Україні, джерела Другої світової війни та виклики журналістики початку 20-го століття є доленосними темами, які, якимось чином, через негативну алхімію поганого кіновиробництва зведені до вимучених, уповільнених сюжетних ліній у цьому сумбурному та дилетантському біографічному фільмі", — пише видання.Авторитетне британська Times доволі жорстко розкритикувало фільм. На думку видання, від постановки "віє відчаєм".

 Зйомки фільму "Гарет Джонс" на Чернігівщині. Фото: FILM.UA

Спеціалізоване незалежне британське видання IndieWire назвало стрічку "безладним біографічним фільмом" і "неорганізованим гармидером".

"Дратівливо спонтанний протягом більшості хронометражу, цей неспокійний та безформний фільм натякає на болісний дискомфорт режисерки, який вона відчуває від цього невигадливого уроку історії; від нерішучості в розкритті сюжетної лінії до непередбачуваного способу, у який перипатетична подорож Джонса пересувається від жанру до жанру, фільм Голланд рідко має достатньо терпіння, щоб дати фактам вкоренитися", — пише видання.

Нагадаємо, історичний трилер "Гарет Джонс" (Mr. Jones) — це реальна історія молодого британського журналіста Гарета Джонса, який у 1933 році став свідком Голодомору в Україні.

Він поїхав до СРСР, побачив голод на власні очі і розповів про це світу. Проте, на його публікації не звернули увагу. Те, що на перший погляд здавалося звичайним журналістським розслідуванням, перетворилося на смертельно небезпечну подорож.

Режисером стрічки виступила Голова Європейської кіноакадемії, номінантка на премію "Оскар" і BAFTA Агнешка Голланд. Головні ролі у фільмі виконали Джеймс Нортон ("Війна і мир", "Щаслива долина", "МакМафія"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія неможлива: Фолаут") та українські актори.

Читайте також:

Джоунз проти фабіанців. Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.