АНОНС: Презентація документального видання "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції"

Історії двадцяти трьох міністрів Української Народної Республіки та Української Держави, яких за їхню державницьку діяльність двічі та тричі заарештовували й засуджували більшовики, розкажуть на презентації книги "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" 28 лютого.

Це видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України за сприяння Інституту історії НАН України, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України на основі розсекречених архівних документів комуністичних репресивних органів.

 

У книзі зібрано історії двадцяти трьох міністрів УНР та Української Держави, висвітлюється гірка ціна поразки під час боротьби за незалежність. Урядовців неодноразово, двічі та тричі заарештовували й засуджували за їхню державницьку діяльність під час чотирьох хвиль політичних переслідувань в СРСР.

"Про переважну більшість міністрів було відомо, що їх репресували, однак до цього часу це не розглядалось як репресії проти тих, хто займав міністерські посади періоду Першої незалежності України. Однак аналіз справ показує, що власне один з ключових мотивів, репресій, - це те, що вони намагалися будувати незалежну Україну. Сьогодні дуже важливо, аби кожен із нас усвідомлював, чим може завершитися знехтування другим шансом незалежності для кожного з нас і, в першу чергу, для тих, хто взяв на себе відповідальність управління державними інституціями", — зазначає директор Архіву СБУ Андрій Когут

Видання "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" буде корисним усім, хто цікавиться історією становлення української державності.


28 лютого, четвер, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Організатори: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Галузевий державний архів СБУ, Інститут історії НАН України, Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

Вхід вільний, але кількість місць обмежена.

Прохання зареєструватися за посиланням - http://bit.ly/2NrGlHC

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.