АНОНС: У музеї Шевченка пропонують нове прочитання "Катерини"

У Національному музеї Тараса Шевченка презентують оновлений зал, розпочинаючи проект "Катерина: ВКЛ/ВИКЛ".

Музей не просто повертає в експозицію знакове полотно Тараса Шевченка "Катерина" (1842 р.), а й розглядає його в комплексі з однойменною поемою (1838 р.) та у зв’язку з сучасними гендерними дослідженнями.

Історія Катерини – головної героїні і художнього, і літературного творів Шевченка – не просто про ошукане кохання селянської дівчини. Це історія упослідженої в українській традиційній культурі "інакшої" жінки. А "інакша" вона через те, що не вписується у визначені соціумом "ідеали".

 

Презентація проекту, що відбудеться 28 лютого 2019 року, – це нагода поговорити про:

- вимоги традиційного суспільства до ідеальної жінки і покарання для неї у випадку порушення норм народної моралі,

- еволюцію образу покритки в літературній творчості Шевченка,

- приховані сенси, які "закодував" художник у своєму полотні.

Автори проекту також спробують відповісти на питання, чи є якась різниця у ставленні Шевченка до жінки залежно від дотримання чи недотримання нею певного сценарію народження дітей? На чиєму боці виступає поет: упослідженої матері чи традиційного суспільства? Наскільки він об'єктивний в оцінках причин появи покриток і які стереотипи сформував чи зруйнував для сьогодення?

Відкриттям оновленого залу завершується музейний проект "Справа №1842", за допомогою якого музейники обіграли відсутність картини в експозиції на період реставрації рами.

28 лютого 2019 року, о 19:00.

Місце: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12

Вхід вільний.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.