АНОНС: У музеї Шевченка пропонують нове прочитання "Катерини"

У Національному музеї Тараса Шевченка презентують оновлений зал, розпочинаючи проект "Катерина: ВКЛ/ВИКЛ".

Музей не просто повертає в експозицію знакове полотно Тараса Шевченка "Катерина" (1842 р.), а й розглядає його в комплексі з однойменною поемою (1838 р.) та у зв’язку з сучасними гендерними дослідженнями.

Історія Катерини – головної героїні і художнього, і літературного творів Шевченка – не просто про ошукане кохання селянської дівчини. Це історія упослідженої в українській традиційній культурі "інакшої" жінки. А "інакша" вона через те, що не вписується у визначені соціумом "ідеали".

 

Презентація проекту, що відбудеться 28 лютого 2019 року, – це нагода поговорити про:

- вимоги традиційного суспільства до ідеальної жінки і покарання для неї у випадку порушення норм народної моралі,

- еволюцію образу покритки в літературній творчості Шевченка,

- приховані сенси, які "закодував" художник у своєму полотні.

Автори проекту також спробують відповісти на питання, чи є якась різниця у ставленні Шевченка до жінки залежно від дотримання чи недотримання нею певного сценарію народження дітей? На чиєму боці виступає поет: упослідженої матері чи традиційного суспільства? Наскільки він об'єктивний в оцінках причин появи покриток і які стереотипи сформував чи зруйнував для сьогодення?

Відкриттям оновленого залу завершується музейний проект "Справа №1842", за допомогою якого музейники обіграли відсутність картини в експозиції на період реставрації рами.

28 лютого 2019 року, о 19:00.

Місце: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12

Вхід вільний.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.